Залишки традиційної системи землекористування на Кок-Агач-Даґлари До складу пам’ятки «Залишки традиційної системи землекористування на Кок-Агач-Даґлари» входять каїрни (кьорни/клірнцкьорни) – кам’яні курганоподібні купи або вали діаметром від 3 – 4 м до 10 – 12 м заввишки 0,5 – 1,5 м.

Кам’яні купи/вали накопичувалися довгий час у сільськогосподарському засвоєнні землі. Разом вони формували сільськогосподарський ландшафт в декілька етапів, кожному з яких був характерний особливий вид діяльності, та оточували давні кримські поселення. Залишки традиційної системи землекористування на Кок-Агач-Даґлари, ймовірно, на фінальному етапі свого існування належали сільськогосподарській окрузі с. Черкез-Кермен і були представлені найбільш віддаленою ділянкою, призначеною для випасу худоби.

Пам’ятку було виявлено під час незаконних розвідок у 2018 р. Цього ж року було розкопано «під знесення» під час будівництва автомобільної дороги Керч-Севастополь. Проте через брак досвіду та кваліфікації археологи Інституту Археології РАН припустилися помилки в інтерпретації пам’ятки та позначили його, як специфічні кургани та святилища таврів («Кургани на Мекензієвих горах» або курганний могильник «Дездар-Дере 2»). Згодом, під час публікації пам’ятки російські археологи вдалися до фальсифікації, пов’язавши досліджену пам’ятку із таврським Черкес-Керменським могильником, що розташований у чималій відстані від неї.

Пам’ятка має широкі хронологічні рамки: під час незаконних археологічних розкопок каїрнів-кам’яних куп було отримано знахідки, що датуються від бронзової доби до Кримської війни 1854 – 1856 рр.

Під час будівництва автомобільної дороги Керч-Севастополь було незаконно розкопано «під знесення» 8 каїрнів-кам’яних куп. Немає сумніву, що неправильна та непрофесійна інтерпретація об’єктів могла призвести до втрати якоїсь їх частини.