Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Узунларський вал

Узунларський вал

Боспорське царство в сенсі історичної топографії являє собою цілісні ландшафти на Керченському півострові: це столиця, пересічні міста, порти, села та селища, царські та звичайні некрополі. Даний ландшафт античного царства має справжні державні кордони. Вони представлені ровами з валами, які належать до різного періоду утворення.

Одним із них є Узунларський вал. Він найбільший і найдовший поміж інших і охоплює найбільш стабільне положення кордонів Боспору протягом всієї історії існування царства. Три періоди будівельної історії (будівництва та перебудови) рову показують етапи історичного розвитку Боспорської держави.

Узунларський вал, як такий, був відомий і до 2014 р. Проте він має 33 км довжини та, відповідно, є особливою ландшафто-утворюючою пам’яткою археології. Цілком очевидно, що процес уточнення списку його внутрішньокомплексних об’єктів триває постійно. Виявляються нові частини цієї грандіозної оборонної системи, які постійно досліджуються.

Об’єктами, виявленими після початку окупації , стали дві оборонні вежі (безіменна - на кургані епохи бронзи біля «Боспорської брами», 2016 р.; «Казан 2», 2017 р.) та один ворітний проїзд «Боспорська брама» (2016 р.). «Боспорська брама» та безіменна вежа були досліджені під час незаконних т.зв. «охоронних» розкопок 2015 – 2016 рр. у межах проєкту зі спорудження магістрального газопроводу Краснодарський край – Крим. Вежа «Казан ІІ» була досліджена під час незаконних археологічних розкопок на місці розташування вітряків Пресноводненської ВЕС у 2017 р.

Час будівництва Узунларського валу датується другою–третьою чвертями IV ст. до н.е. і пов’язується із діяльністю царя Левкона І. Велика реконструкція комплексу проводиться царем Асандром у перші десятиліття після 47 р. до н.е. У цей час вал зміцнюється оборонними вежами (безіменна вежа біля Боспорських воріт зводиться на місці певної синхронної будівлі першого періоду існування Узунларського валу в IV–II ст. до н.е.). Будуються нові або оновлюються старі ворітні проїзди. На початку II ст. вежі втрачають своє значення. Система оборони майже повністю перебудовується з опорою на укріплені брами на валу і фортеці, на кшталт Тафру (городище Белінське). Такий підхід набув розвиток на межі ІІ-ІІІ ст., коли будується новий форт – городище Савроматій, споруджуються Боспорські ворота.

До складу пам’ятки входить рів та вал, а також низка інших допоміжних оборонних об’єктів. По всьому периметру об’єкт був укріплений кам’яними вежами-фортами. Дві з них зазнали незаконних археологічних розкопок у 2016 – 2017 рр. (вежа на кургані епохи бронзи біля Боспорських воріт) та у 2017, 2019 рр. (вежа Казан-Тепе I). Проїзди через рів і вал спеціальним чином укріплені т.зв. «воротами» (у 2015–2017 рр. була незаконно розкопана «Боспорська брама») та іншими локальними вузлами оборони (П-подібний рів біля «Боспорської брами»).

Реалізація інфраструктурного будівництва у 2015 – 2017 рр. на території Криму значно вплинула на стан збереження пам’ятки . Чималих пошкоджень об’єкту завдали будівництво магістрального газопроводу Краснодарський край – Крим у 2015–2016 рр. та автомобільної дороги Керч-Севастополь у 2017 р. У 2015 р. було проведено незаконні розвідки на місці переходу через вал газопроводу, а у 2016 р. ділянка площею понад 0,8 га була незаконно розкопана «під знесення». Дослідження виявили вузол оборонних споруд трьох періодів і курган епохи бронзи, що передував їм .

На кургані також була оборонна споруда комплексу Узунларського валу – монументальна (10х10/12 м) вежа-форт. Під час цих робіт було досліджено «Боспорську браму». Це один з головних прикордонних проїздів через Узунларський вал на територію європейського Боспору на межі II–III ст. У 2017 р. об’єкт було незаконно розкопано під час будівництва автомобільної дороги Керч-Севастополь на площі 0,45 га. У 2017 р. незаконно розкопано вежу-форт «Казан ІІ». Ці роботи можна назвати «охоронними» лише частково – вони були проведені на об’єкті, що постраждав під час будівництва вітряків Пресноводненської ВЕС у 2011 р.

Доля відкритих під час новобудов об’єктів сумна – їх було знищено, незважаючи на високий ступінь їхньої збереженості. Комплекс валів та ровів і досі є монументальним видовищем.

Найбільш показовою є доля «Боспорської брами». Вона була представлена двома кам’яними опорами мосту. У давнину над ними, ймовірно, була споруджена тріумфальна арка з оборонними вежами. Незважаючи на пам’ятку, будівельники газопроводу, за порадою археологів з Інституту Археології РАН, проклали магістральну газову трубу прямо через розріз воріт. Для цього внутрішнє заповнення воріт між опорами моста було вибрано й туди було укладено трубу. Такі підходи російських археологів створюють техногенні загрози збереженню пам’ятки та виключають її використання як туристичного об’єкта .

Крім цього, незаконні розкопки велися важкою будівельною технікою , через що археологи з ІА РАН не змогли в низці випадків простежити стратиграфію розкопаних об’єктів (наприклад, простежити грабіжницький лаз до центрального поховання кургану бронзової доби). Отже, можна впевнено стверджувати, що незаконні розкопки Узунларського валу у 2015 – 2019 рр. завдали збереженню цієї пам’ятки великих втрат.

Карта

Відповідальні особи

  • Смєкалов Сергій Львович - Інститут археології Російської академії наук

Джерела

  1. Супренков А.А. УЗУНЛАРСКИЙ ВАЛ: К ХРОНОЛОГИИ СООРУЖЕНИЯ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ РАБОТ 2015-2017 гг. // Таврические студии. №19. Симферополь: ООО «Антиква», 2019. С. 103-112;
  2. Супренков А.А. Валы Восточного Крыма как показатель этапов развития Боспорского государства (по результатам раскопок 2016 – 2017 гг.) Боспорский феномен. Общее и особенное в историко-культурном пространстве античного мира. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт Петербург: ИПЦ СПбГУПТД, 2018. С. 75-81;
  3. Супренков А.А. Раскопки на Узунларском валу в 2016 г.: хронология и интерпретация основных построек // Древности Боспора: Международный ежегодник по истории, археологии, эпиграфике, нумизматике и филологии Боспора Киммерийского. Т. 23. Москва: ИА РАН, 2018. С. 231-256;
  4. Супренков А.А., Требухина Н.Ю. Валы Тиритакский и Узунларский (Аккосов) (Республика Крым) // Города, селища, могильники. Раскопки 2017. Материалы спасательных археологических исследований. том 25. Москва: Институт археологи и РАН, 2018. С. 380-387;
  5. Ермолин А.Л. УЗУНЛАРСКИЙ ВАЛ: ПОДРОБНОЕ ОПИСАНИЕ И ДАТИРОВКА // Кондаковские чтения VI. Античность – Византия – Древняя Русь. Материалы VI международной научной конференции. Белгород, 2019. С. 30-98;
  6. Супренков А.А. УЗУНЛАРСКИЙ ВАЛ КАК ОДНА ИЗ ГРАНИЦ БОСПОРА. ИСТОРИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ И НОВЕЙШИЕ ОТКРЫТИЯ // Кондаковские чтения V. Античность – Византия – Древняя Русь. Материалы VI международной научной конференции. Белгород: НИУ ""БелГУ"", 2016. С. 20-25.

Додаткові файли

Інформація відсутня