Усть-Альмінський некрополь
Усть-Альмінський некрополь є одним із найбільш вивчених пізньоскіфських могильників Південно-Західного Криму. Саме це, і ще той факт, що він пов'язаний з одним з чотирьох класичних пізньоскіфських городищ (Усть-Альмінське), робить його еталонним для вивчення всієї пізньоскіфської культури. Саме звідси походить одна з найбільших колекцій прикрас із дорогоцінних металів. Наприклад, золоті та срібні вироби становлять чималу частину т.з. виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі», щодо якої тривають суди між Україною та РФ у Нідерландах.
Некрополь датується кінцем II ст. до н.е. – кінцем IV/першою половиною V ст. Але найінтенсивніше його використання припадає на I ст. до н.е. – середину ІІІ ст.
Починаючи приблизно із 70-х років ХХ ст., Усть-Альмінський некрополь зазнає активного розграбування мародерами. Проте проросійські адміністрації Криму радянського періоду, а згодом і Автономної Республіки Крим ігнорували цю проблему. Логічним продовженням цієї політики є й позиція сучасних окупаційних «органів» охорони культурної спадщини. Незважаючи на потужний російський силовий апарат в окупованому Криму – проблема пограбування могильника залишається невирішеною .
Водночас пам’ятка руйнується і незаконними археологічними розкопками , які продовжувалися з 2014 по 2019 рр. У цей період роботи велися в центральній (2014 – 2018 рр.), північній (2015 р.) та південно-східній (2019 р.) частинах некрополя. Зокрема треба зазначити, що з 2019 р. змінилася сама методика робіт, ставши загрозливішою для збереження пам’ятки. Завдяки фінансуванню Бахчисарайського музею-заповідника було розпочато розкопки широкими площами.
У 2017 р. на центральній ділянці некрополя було зроблено визначне відкриття : вдалося дослідити непограбоване поховання жінки з прикрасами із золота. Поміж виробів поховального набору із золота були: листя від похоронного вінка, сережки, підвіски у формі амфор, металеві накладки на очі у формі овальних пластин, скляне намисто із золотими металевими переліжками, бляшки для розшивки подолу сукні чи взуття та найдрібніші частинки золотої вишиванки одягу.
Відповідальні особи
- Труфанов Олександр Анатолійович - т.зв.. «Інститут археології Криму РАН»
- Пуздровський Олександр Євгенович - т.зв.. «Інститут археології Криму РАН»
Джерела
- ТРУФАНОВ А.А. ПОСТПОГРЕБАЛЬНЫЕ ОБРЯДЫ УСТЬ-АЛЬМИНСКОГО НЕКРОПОЛЯ (ПО МАТЕРИАЛАМ РАСКОПОК 2014–2017 ГГ.) // XIX Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Традиции и инновации. Материалы международной научной конференции. Симферополь, Керчь: ИП Литвиненко Е.А., 2018. С. 499-504;
- Труфанов А.А. КЕРАМИКА ИЗ КУЛЬТУРНОГО СЛОЯ УСТЬ-АЛЬМИНСКОГО НЕКРОПОЛЯ (ПО МАТЕРИАЛАМ РАСКОПОК 2008–2017 гг.) // История и археология Крыма. Вып. IХ. Севастополь: Колорит, 2019. С. 67-99;
- Труфанов А.А. ПАРНОЕ ДЕТСКОЕ ПОГРЕБЕНИЕ ИЗ УСТЬ-АЛЬМИНСКОГО НЕКРОПОЛЯ // История и археология Крыма. Вып. VI. Симферополь: ИП Бровко А. А., 2017. С. 33-41;
- А.А. Труфанов, Медведев Г.В., Соломоненко А.Е. , Лысенко В.А., Деваев А.С. ИССЛЕДОВАНИЯ УСТЬ-АЛЬМИНСКОГО НЕКРОПОЛЯ В 2017 г. // История и археология Крыма. Вып. VIII. Севастополь: Колорит, 2018. С. 125-128;
- Казарницкий А.А. Антропологические Материалы Усть-альминского Могильника (иЗ раскопок 2002–1015 гг.) // Краткие сообщения Института археологии. Вып. 247. Москва: Издательский дом ЯСК, 2017. С. 390-405.;
- Труфанов А.А., Мордвинцева В.И. ПОГРЕБЕНИЕ I в. н.э. ИЗ УСТЬ-АЛЬМИНСКОГО НЕКРОПОЛЯ (ЮГО-ЗАПАДНЫЙ КРЫМ) // ПРОБЛЕМЫ ИСТОРИИ,ФИЛОЛОГИИ, КУЛЬТУРЫ. №3 (61). МОСКВА-МАГНИТОГОРСК-НОВОСИБИРСК: ЗАО МДП, 2018. С. 30-46;
- Труфанов А.А., Масякин В.В. Римский меч из Усть-Альминского некрополя (Юго-Западный Крым) // Stratum plus. Археология и культурная антропология. №4. «Мечь Марса». САНКТ-ПЕТЕРБУРГ, КИШИНЕВ, ОДЕССА, БУХАРЕСТ: Stratum plus P.P., Университет Высшая Антропологическая Школа, 2019. С. 133-145.