Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Середньовічний Солхат

Середньовічний Солхат — місто, яке в 1444р. стало першою столицею Кримського ханства, що відвоювало свою незалежність від Золотої Орди. До цього місто також мало столичний статус, але тільки одного з улусів (провінцій) Золотої Орди. Безумовно, Солхат — це головний центр золотоординської складової культурної спадщини Криму.

Історія Солхату пов’язана не тільки з його статусом, як столиці, а й останнього пункту ординської і кримської частини Великого Шовкового шляху. Далі вже простягалася його генуезька частина, що починалася в кримському порту й місті Каффа. Це зумовлює час розквіту Солхату, який був заснований і переживав підйом з XIII ст. до середини XV ст. Занепад міста почався не пізніше 1448 р. Цьому передувало дві причини. По-перше, перенесення столиці Кримського ханства в бейлик Кирк-Єр в Південно-Західному Криму. По-друге, як наслідок, переорієнтування кримської частини Великого Шовкового шляху на Кирк-Єр і феодорітські гавані фортеці Каламіти замість порту Кафи.

До складу середньовічного міста входить мечеть хана Узбека 1314/1315 р. і медресе Інджи-Бек-Хатун 1332/1333 р. Це його центральний об’єкт, який найкращим чином зберігся до наших днів. Крім цього археологічну спадщину Солхату представлено руїнами міських кварталів, оборонних стін, мечетей Бейбарса, Куршум-Джамі, Мюск-Джамі, каравансараю, хамама, караїмської кенаси.

Знищення пам’ятки археології у 2014–2021 рр. здійснювалося Державним Ермітажем (незаконні археологічні розкопки). Навколо комплексу мечеті хана Узбека й медресе Інджи-Бек-Хатун роботи велися у 2014–2021 рр. У 2014–2015 рр. експедиція Ермітажу завершила розпочаті раніше роботи на дюрбе Інджи-Бек-Хатун. У 2015–2016 рр. незаконним розкопкам було піддано руїни караїмської кенаси. З 2016 р. розкопки проводилися на території комплексу житлових і господарських будівель у південно-східній частині Солхату. У 2016–2018 рр. був відкритий законсервований комплекс ймовірного хамаму в Георгіївській балці. У 2018–2019 рр. досліджувалося дюрбе з «плінфовим склепінням», а у 2021–2021 рр. — мечеть Куршум-Джамі.

Комплекс мечеті хана Узбека 1314/1315 р. і медресе Інджи-Бек-Хатун 1332/1333 р. є головними пам’ятками середньовічного Солхату. Можна сказати, що це найбільший збережений об’єкт Золотоординської цивілізації на всій території цієї середньовічної країни. Незаконні розкопки зачіпають руйновану частину комплексу — медресе.

Найбільш яскрава знахідка цього періоду — золоті сережки XIV — початку XV ст. з розкопок дюрбе з «плінфовим склепінням». Знахідка сама собою є яскравою і важливою з історичної точки зору. Тип прикраси близький до речей у стилі китайських традицій.

Основну загрозу археологічній спадщині Солхату несе поєднання двох чинників: по-перше, постійні археологічні розкопки найбільш значущих і з історичної точки зору цінних об’єктів. По-друге, за браком реставрації та консервації розкопаних об’єктів як таких, їхня поступова втрата. Яскравим свідченням цього є розкопки дюрбе Інджи-Бек-Хатун. Це руїни усипальниці історичної особистості будівельниці й упорядниці медресе при мечеті хана Узбека. Роботи 2014–2015 рр. розкрили поховальну камеру мавзолею середньовічної меценатки, складену з плінфи на вапняному розчині. Після цього об’єкт був засипаний ґрунтом і закладений камінням. Але подібні роботи не можуть замінити професійного закріплення й музеєфікації руїн, запобігти їх подальшому руйнуванню. Подібний підхід до дослідження мавзолею вже зараз спричинив втрати оригінального мармурового надгробка Інджи-Бек-Хатун, відкритого в 1920-х рр. У 2014 р. цей надгробок було, ймовірно, виявлено в Бахчисарайському музеї-заповіднику, але впевненості щодо цього у вчених досі немає. Отже, втрата матеріальних пам’яток історії веде до повної втрати уяви про неї як такої, тобто до реального стирання золотоординських сторінок кримської історії.

Карта

Відповідальні особи

  • Крамаровський Марк Григорович - «Державний Ермітаж»

Джерела

  1. КРАМАРОВСКИЙ М.Г., СЕЙДАЛИЕВ Э.И. АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СТАРОКРЫМСКОЙ АРХЕОЛОГИЧЕСКОЙ ЭКСПЕДИЦИИ ГОСУДАРСТВЕННОГО ЭРМИТАЖА В 2001-2018 ГГ.: ИТОГИ И ПЕРСПЕКТИВЫ // XX Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Основные итоги и перспективы исследований. Материалы международной научной конференции. Симферополь, Керчь: ИП Слынько Г.И., 2019. С. 324-326;
  2. Крамаровский М.Г., Сейдалиев Э.И. ДЮРБЕ ИНДЖИ-БЕК ХАТУН В СОЛХАТЕ. ВОПРОСЫ ИЗУЧЕНИЯ И СОХРАНЕНИЯ XVII Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Исследователи и исследования – Керчь: ООО «Прондо», 2016. С. 240-243;
  3. Сейдалиева Д.Э. Импортная глазурованная керамика золотоордынского периода ИЗ РАСКОПОК СОЛХАТСКОГО ГОРОДИЩА И ПАМЯТНИКОВ ЕГО БЛИЖАЙШЕЙ ОКРУГИ (ПО МАТЕРИАЛАМ ИССЛЕДОВАНИЙ 1978-2019 ГГ.) // МАИЭТ. Выпуск XXV. Симферополь: Соло-Рич, 2020. C.359-390;
  4. Сейдалиева Д.Э. ИМПОРТНАЯ ГЛАЗУРОВАННАЯ КЕРАМИКА ЗОЛОТООРДЫНСКОГО ПЕРИОДА ИЗ РАСКОПОК СОЛХАТСКОГО ГОРОДИЩА И ПАМЯТНИКОВ ЕГО БЛИЖАЙШЕЙ ОКРУГИ (ПО МАТЕРИАЛАМ ИССЛЕДОВАНИЙ 1978-2019 ГГ.) // МАИЭТ. Симферополь: Соло-Рич, 2020. Вып. XXV. С. 359-390.;
  5. КРАМАРОВСКИЙ М.Г. РАБОТЫ ЗОЛОТООРДЫНСКОЙ (СТАРО-КРЫМСКОЙ) ЭКСПЕДИЦИИ В 2015 ГОДУ // Археологический сборник. Вып. 41 : материалы и исследования по археологии. Евразии. Санкт-Петербург: Изд-во Гос. Эрмитажа, 2017. С. 335-250.

Додаткові файли

Інформація відсутня