Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Руйнування археологічної спадщини Кафи

Руйнування археологічної спадщини Кафи у 2014–2021 рр. відбувалося за двома напрямками. По-перше, за браком формального визнання кордонів середньовічної Кафи й античної Теодосії їхня територія використовується задля сучасної безконтрольної забудови. Іншою формою втрати археологічної спадщини Кафи є незаконні розкопки . Провідну роль у цьому зіграв російський Державний Ермітаж: у 2017–2020 рр. локальні роботи експедиції цього музею зосередилися на території античного некрополя й найближчих передмість на території пагорбу Тепе-Оба. Певні роботи у 2016 р пройшли на території колишньої дачі Стамболі (1909–1914 рр.), а у 2018 р. — у портовій акваторії середньовічної Кафи.

Найзначніші руйнування археологічної спадщини Кафи відбулися під час будівництва у 2019 р. багатоквартирних житлових будинків на території середньовічного монастирського кладовища у вірменській церкві Св. Геворка . Тут сходиться одразу кілька чинників: офіційне погодження забудови окупаційною «владою» міста й ігнорування очевидних фактів знищення археологічних об’єктів.

Головною проблемою незаконних археологічних розкопок у Кафі-Теодосії можна назвати загальний низький методичний рівень здійснюваних робіт. Для експедиції Ермітажу є абсолютно нормальною ситуація, коли відкриті об’єкти не докопуються до материка (тобто розкривають памятку не до кінця) й кидаються на середині робіт до наступного сезону. Це спостерігалося під час дослідження руїн античної садиби на пагорбі Тепе-Оба. Пояснити ці рішення з погляду науки складно. Можна, наприклад, досліджувати менші площі та розкопувати їх до кінця, щоб відкриті археологічні об’єкти в міжсезоння не знищувалися стихією й мародерами.

Тут же криється ще один чинник знищення археології стародавнього міста. Кафа є багатошаровою пам’яткою з добре збереженими античними, середньовічними й турецькими археологічними шарами. Але виняткове загальноісторичне значення для Криму й навіть для Європи мають саме середньовічні горизонти генуезької Кафи. Незважаючи на це, окупаційне вивчення археологічної спадщини міста концентрується виключно на античній епосі. Це, врешті-решт, робить археологічні об’єкти середньовіччя ще більш беззахисними перед забудовою.

Однак головним методом руйнування археологічної спадщини Кафи є те, що окупаційна державна машина не визнає наявність археології на території Теодосії як такої. Це поширюється і на античний, і на середньовічний, і на турецький горизонти. Окупаційні «органи» охорони культурної спадщини за весь час окупації цікавляться лише охороною археологічних шарів пам’ятки початку ХХ ст. (Дачею Стамболі).

Зрештою, така політика виборчої охорони культурної спадщини й не менш виборчого наукового вивчення історії міста веде до того, що максимально швидко знищується все, що найбільше пов’язує середньовічний Крим із Західною Європою. Ця політика продовжує роботу, розпочату Катериною II, яка перейменувала Кафу в Теодосію й започаткувала процес стирання пам’яті про славне середньовічне й турецьке минуле міста.

Карта

Відповідальні особи

  • Ахмадєєва Марія Міндігалімівна - «Державний Ермітаж»

Додаткові файли

Інформація відсутня