Поселення Полянка
Поселення Полянка розташоване на Караларському узбережжі Керченського півострова. Це було невелике містечко з оборонним муром, що, вочевидь, було сільськогосподарським. Насамперед через те, що велика частина цього античного містечка рухнула зі скелею в море під час потужного землетрусу, тип поселення для раннього етапу забудови ІІІ – ІІ ст. до н.е. вченим досі не незрозумілий. Пізніше (I ст. до н.е.) частина його жителів, ймовірно, військові поселенці, освоюють найближчу ділянку. Загалом пам’ятка досить добре вивчена. Вона важлива для розуміння історії освоєння сільськогосподарської периферії Боспорського царства.
Поселення «Полянка» датується ІІІ – І ст. до н.е. Але дві різні за часом побудування частини можна вважати окремими поселеннями. Коротке життя більш пізнього поселення практично повністю знищило ті залишки раннього шару забудови (III – II ст. до н.е.), що збереглися після стародавньої сейсмічної катастрофи.
До складу пам’ятки археології входить господарська та житлова забудова його території, оборонні споруди, міжквартальні дороги та зольник.
Полянка археологічно вивчається досить довго. На момент початку 2014 р. чимала частина скельного мису була розкопана. У 2014–2019 рр. незаконні розкопки розширили досліджену частину на 200–300 кв.м на рік. Роботи йшли на північно-східній та південно-західній ділянках пам’ятки. З важливих об’єктів можна вказати на дослідження оборонного муру городища на південно-західній ділянці робіт.
Незважаючи на те, що незаконні розкопки поселення Полянка носять виключно науковий характер, вони несуть загрозу збереженню пам’ятки. По-перше, брак кваліфікованої програми реставрації та консервації розкопаних об’єкта у підсумку руйнують його. По-друге, незважаючи на те, що пам’ятка досліджується експедицією голови Польового комітету Інституту Археології РФ, їхній рівень залишається на досить низькому рівні. За формою ці незаконні розкопки мають вигляд «наукових робіт». Проте, незважаючи на тривалий час проведення досліджень, досі не розв’язано питання функціонального районування пам’ятки, немає остаточної її інтерпретації. Це базові питання, які археологи здатні досить швидко вирішити під час аналізу навіть невеликого комплексу звичайних знахідок: фрагментів горщиків та глечиків, цвяхів або кісток тварин.
Джерела
- Кузина Н.В. Археологическая разведка на территории Ленинского района // Археологические открытия. 2016 год. М.: Институт археологии РАН, 2018. С. 235-237;
- Супренков А.А., Масленников А.А., Кузина Н.В. Работы Восточно-Крымской археологической экспедиции Института археологии РАН // Археологические открытия. 2016 год. М.: Институт археологии РАН, 2018. С. 239-245;
- Клемешова М.Е. ЛЕПНАЯ КЕРАМИКА ПОСЕЛЕНИЯ ПОЛЯНКА В КРЫМСКОМ ПРИАЗОВЬЕ по данным технико-технологического анализа // ПРОБЛЕМЫ ИСТОРИИ, ФИЛОЛОГИИ, КУЛЬТУРЫ. №4 (64). МОСКВА-МАГНИТОГОРСК-НОВОСИБИРСК: ЗАО МДП, 2019. С. 93-111;
- Масленников А.А. СЕРОГЛИНЯНАЯ КЕРАМИКА С ТЕМНОЛАКОВЫМ ПОКРЫТИЕМ ИЗ РАСКОПОК ПОСЕЛЕНИЯ ПОЛЯНКА В ВОСТОЧНОМ КРЫМУ // РОССИЙСКАЯ АРХЕОЛОГИЯ. № 4. Москва: Наука, 2019. С. 134-143.