Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Поселення Манітра

Поселення Манітра поза сумнівами є однією з найважливіших частин елліністичної хори Боспорського царства на периферії його столиці Пантікапея.

Спочатку це була проста сільська садиба, яка щонайменше спеціалізувалася на виробництві вина. На другому етапі існування тут започатковується ціле містечко. Його центральною спорудою стає царська садиба. Мешканці займались сільським господарством, де важливою частиною було виноробство та розведення худоби, проте знайдені залишки цехів можуть свідчити про існування майстрів-ремісників. Також царська садиба вочевидь «накопичувала» левову частку зерна й була емпорієм – місцем торгівлі всієї сільської округи та, ймовірно, варварів. Навколо центральної садиби на Манітрі відомо ще 6 менших садибних комплексів, які могли належати приватним володінням.

Пам’ятка має два горизонти забудови, які існували на хорі Пантікапея. Рання садиба була збудована наприкінці V ст. до н.е. Згодом (у середині IV ст. до н.е.) на її місці та руїнах будується новий комплекс – царський емпорій із навколишніми цивільними садибами, які функціонували до кінця першої чверті III ст. до н.е.

На некрополі досліджено 21 поховання: 16 в ґрунтових могилах та 5 у склепах. Також досліджено поодинокі поховання на поселенні. Переважно вони були в господарських ямах і носили «санітарний» характер: людські рештки в них просто «кинуті» без поховального обряду.

Поселення Манітра було незаконно розкопане у 2018 р. під час будівництва залізничного підходу до Керченського мосту. Загальна площа робіт становила 1,8 га. Досліджена територія щільної забудови садибами становила 4600 кв.м. З огляду на виняткову цінність і унікальність пам’ятки в стародавньому ландшафті та хорі Боспорського царства поселення не було знищено. Розкопані будівельні залишки були законсервовані. Проте поспішність проведення розкопок на великих площах, безсумнівно, призвела до втрат.

Галерея

Аерофотознімок ділянки суцільної забудови на садибі Манітра після закінчення польових робіт. Вид з південного заходу (Крым – Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. в 2 т. Т.1. М.: ИА РАН, 2019. С. 108) Приміщення з тарапаном та кам'яною скринею (Крым – Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. в 2 т. Т.1. М.: ИА РАН, 2019. С. 114) Приміщення з тарапаном та кам'яною скринею (Крым – Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. в 2 т. Т.1. М.: ИА РАН, 2019. С. 114) Знахідки з розкопок садиби: 1 – теракотова статуетка богині на троні; 2 - червоноглиняний дворіжковий відкритий світильник; з - червоноглиняне рибне блюдо; 4 - червоноглиняний амфориск (Крым – Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. в 2 т. Т.1. М.: ИА РАН, 2019. С. 126) Знахідки з розкопок садиби: 5 - червоноглиняний глечик; 6 - чорнолакове блюдце з графіті; 7- кам'яна кришка посудини (Крым – Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. в 2 т. Т.1. М.: ИА РАН, 2019. С. 135)

Карта

Відповідальні особи

  • Єрмолін Семен Олександрович - Інститут археології Російської академії наук

Джерела

  1.  Ермолин С.А., Буравлев С.А., Столяренко П.Г. Некрополь поселения Манитра (предварительное сообщение) // Древности Боспора. Т.24. Москва: Институт Археологии РАН, 2019. С. 197-217;
  2. Соколов П.М. НОВЫЕ НАХОДКИ ЗВЕРИНОГО СТИЛЯ IV В. ДО Н. Э. НА ПОСЕЛЕНИИ БИЕЛИ В ВОСТОЧНОМ КРЫМУ // История и археология Крыма. Вып. ХIII. Севастополь: Колорит, 2020. С. 385-388.;
  3. Ермолин С.А., Буравлев С.А., Бонин А.В. Археологические исследования 2018 г. на усадебном комплексе Манитра в Ленинском районе Республики Крым // Крым - Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. К 100-летию российской академической археологии. Том I. Москва: Институт археологии РАН, 2019. С. 105-141.;
  4. Нарожный Е.И., Соков П.В., Соколов П.М. ОХРАННО-СПАСАТЕЛЬНЫЕ АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ «КОМПЛЕКСА ПОСЕЛЕНИЙ БИЕЛИ» (ЛЕНИНСКИЙ РАЙОН РЕСПУБЛИКИ КРЫМ) В 2018 г. // История и археология Крыма. Вып. ХI. Севастополь: Колорит, 2019. С. 215-226.;
  5. Федосеев Н.Ф., Куликов А.В., Бейлин Д.В., Куликова Е.В. ОХРАННО-СПАСАТЕЛЬНЫЕ РАБОТЫ НА ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫХ ПОДХОДАХ К КРЫМСКОМУ МОСТУ: «КОМПЛЕКС ПОСЕЛЕНИЙ БИЕЛИ» // История и археология Крыма. Вып. ХI. Севастополь: Колорит, 2019. С.301-322.;
  6. Ермолин С.А., Буравлев С.А., Бонин А.В. Манитра. Усадебный комплекс эллинистического времени в Восточном Крыму (предварительная публикация Центральной усадьбы) // Древности Боспора. Т.24. Москва: Институт Археологии РАН, 2019. С. 172-19.;
  7. Ермолин С.А., Буравлев С.А., Бонин А.В. ПРЕДВАРИТЕЛЬНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ РАСКОПОК ПОСЕЛЕНИЯ МАНИТРА // Классическая и византийская традиция. 2018: материалы ХII международной конференции. Белгород: НИУ "БелГУ", 2018. С. 88-97.;
  8. Абрамзон М.Г., Ермолин С.А., Буравлев С.А. НОВЫЕ ДАННЫЕ О ДЕНЕЖНОМ ОБРАЩЕНИИ ЭЛЛИНИСТИЧЕСКОГО БОСПОРА: ГРЕЧЕСКИЕ ПРИВОЗНЫЕ МОНЕТЫ ИЗ РАСКОПОК МАНИТРЫ И ФАНАГОРИИ 2017–2018 ГГ. // XXI Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Объекты искусства в археологическом контексте. Симферополь, Керчь: ИП Кифниди Георгий Иванович, 2020. С. 23-28.;
  9. Абрамзон М.Г., Ермолин С.А., Буравлев С.А., Гунчина О.Л. МОНЕТЫ ИЗ РАСКОПОК АНТИЧНОГО ПОСЕЛЕНИЯ МАНИТРА В ВОСТОЧНОМ КРЫМУ // Краткие сообщения Института археологии. Вып. 259. Москва: ИА РАН, 2020. С. 206-220;
  10. Майко В.В., Куликов А.В., Михайлов А.М. Ермолин С.А., Буравлев С.А., Бонин А.В., Требухина Н.Ю. Жилищно‑хозяйственный комплекс Усадьба I  в составе сплошной застройки поселения Манитра // Древности Боспора. Москва: ООО «Амирит», 2020. Т. 25. С. 77-97.

Додаткові файли

Інформація відсутня