Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Поселення «хутір Отарчик»

Поселення «хутір Отарчик» є однойменним історичним селом з чітко окресленою спеціалізацією з тваринництва. Пам’ятка важлива, як така, що ілюструє феномен континуїтету традиції розташування та спадкоємності поселень в історичному ландшафті Криму з епохи мезоліту до античності, середньовіччя та Нового часу.

Російські археологи надали пам’ятці «сталінську» назву села Байрач - «Журавки» (поселення Журавки 2 і Журавки 3), яке з’явилося внаслідок депортації кримськотатарського народу в 1944 р. Історична назва пам’ятки - «хутір Отарчик», була проігнорована.

До складу пам’ятки входять культурні шари села/хутора Отарчик кінця XIII – початку (середини) ХІХ ст., поселення скіфів-землеробів (V ст. до н.е.), поховання катакомбної культури доби середньої бронзи та мезолітичної – неолітичної стоянки. До складу археологічного шару хутору входять залишки землянок, напівземлянок та будівель каркасно-стовпової конструкції, господарські ями, зокрема, із «санітарними» похованнями в деяких із них. Крім цього, було досліджено одиночну могилу, яка датується близько XVI–XVII ст., що може свідчити про наявність тут некрополя села.

Поселення «хутір Отарчик» було незаконно розкопано «під знесення» у 2016 р. під час будівництва магістрального газопроводу Краснодарський край – Крим. Знищення пам’ятки було здійснено на двох ділянках на схід та захід від автомобільної дороги 35Н-801 (Карагоз – Іслям-Терек) площею 0,8 та 0,66 га. Розкоп «розрізав» поселення на дві частини за широтною віссю. Раніше пам’ятку було розділено автомобільною дорогою за медіальною віссю. Отже, колись цілісний об’єкт наразі розділений на 4 частини.

Зауважимо, що археологічні матеріали розкопок подається у публікаціях із відвертим зверхнім відношенням до кримськотатарської матеріальної культури. На догоду пропагандистським кліше на кшталт «походів-набігів на російські землі» та «грабунку Росії татарами», наприклад, ігнорується той факт, що московські монети, як і західноєвропейські, могли з’явитися на пам’ятці внаслідок товарообігу, а не як трофей. Крім московських, на пам’ятках Кримського ханства трапляються, хоч і не часто, західноєвропейські різноманітні монети та монетні знаки, що свідчить про розвиток торгових та грошових відносин.

Карта

Відповідальні особи

  • Гаврилов Олександр Вікторович - т.зв. «Інститут археології Криму РАН»

Додаткові файли

Інформація відсутня