Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Поселення Бієлі 1

Поселення Бієлі є невідомим кримськотатарським селом ханського часу з тривалою традицією функціонування та шарами забудови, як мінімум від «хазарського» часу. Очевидно, що його зникнення пов’язане з приєднанням Кримського ханства до Російської імперії та подальшою масовою еміграцією кримських татар до Туреччини.

Поселення Бієлі 1 мало вільне (хутірське) планування: на широкому рівнинному просторі розташувалися витягнуті вздовж балки поодинокі великі садиби-домогосподарства. Існування цього поселення вкотре показує континуїтет та наступність у існуванні стародавніх міст та сіл Криму впродовж Середніх віків – Нового часу.

Пам’ятку відкрито під час розвідувальних робіт при розробці проєкту будівництва залізничних підходів до Керченського мосту.

Невідоме за письмовими джерелами кримськотатарське село датується ХVI – ХVIII ст. Поодинокі знахідки датуються ХVIII – ХIХ ст., але з’являються вони на поселенні вже під час його запустіння. Локально на поселенні трапляється шар та комплекси VIII – X ст. У деяких випадках мурування стін садиб Нового часу розташовані на ранніх фундаментах. До складу пам’ятки входить 5 садиб із комплексом прилеглої до них господарської інфраструктури. Садиби є традиційними кримськотатарськими двоповерховими будинками, орієнтованими у двір, огорожу та господарські ями. Також досліджено один загін для стада не менш, як на 50 голів.

У 2017–2018 р. поселення Бієлі 1 було незаконно розкопане «під знесення» у процесі будівництва залізничних підходів до Керченського мосту. Роботи велися з використанням будівельної техніки на площі понад 2 га. Найбільш яскравою знахідкою під час незаконних розкопок є вапняковий блок із залишками напису, тамгами (родовими знаками) та тамгоподібними зображеннями. Ця лапідарна пам’ятка використовувалася, як архітектурна деталь (кінець I – початок II ст.), а пізніше як надгробок (II ст.). Тамгу царя Рескупоріда III на нього було нанесено у 20-х рр. – першій чверті III ст. Вдруге тамги були вирізані в пізньоантично-середньовічний час. Але блок, швидше за все, зберігав свою ритуальну функцію й у Новий час.

Карта

Відповідальні особи

  • Бєлік Юрій Леонідович - т.зв. «Східно-кримський історико-культурний музей-заповідник»

Джерела

  1. ПРОГРАММА научно-практической конференции по итогам полевого археологического сезона 2017 г. в Крыму, посвящённой 70-летию Института археологии Крыма РАН и 100-летию со дня рождения Эллы Исааковны Соломоник, Ирины Тимофеевны Кругликовой и Татьяны Васильевны Блаватской // История и археология Крыма. Вып. VIII. Севастополь: Колорит, 2018. С. 7-12;
  2. АБРАМЗОН М.Г., ЕРМОЛИН С.А., БУРАВЛЕВ С.А. НОВЫЕ ДАННЫЕ О ДЕНЕЖНОМ ОБРАЩЕНИИ ЭЛЛИНИСТИЧЕСКОГО БОСПОРА: ГРЕЧЕСКИЕ ПРИВОЗНЫЕ МОНЕТЫ ИЗ РАСКОПОК МАНИТРЫ И ФАНАГОРИИ 2017–2018 ГГ. // XXI Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Объекты искусства в археологическом контексте. Симферополь, Керчь: ИП Кифниди Георгий Иванович, 2020. С. 23-28;
  3. Кучеревская Н.Л., Белик Ю.Л. К ИНТЕРПРЕТАЦИИ ТАМГООБРАЗНЫХ ЗНАКОВ НА ПАМЯТНИКЕ ИЗ РАСКОПОК БИЕЛИ // Таврические студии. №22. Симферополь: ООО «Антиква», 2020. С. 78-83.

Додаткові файли

Інформація відсутня