Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Німфей

Німфей – це давньогрецьке місто на березі Керченської протоки з комплексним навколишнім ландшафтом: хорою, садибами та поселеннями на ній, некрополями звичайними ґрунтовими й курганними. Особливість цієї пам’ятки в тому, що Німфей, до підпорядкування Боспорському царству, був незалежним полісом, частиною Першого Афінського морського союзу. Як видатне демократичне утворення свого часу, Німфей має цінну й унікальну матеріальну культурну спадщину. Водночас, в античному Криму відомі лише два могутні демократичні поліси: археологічна спадщина Німфея та Херсонеса крізь століття доводить нам просту істину - лише вільне демократичне суспільство може досягти величі у своєму розвитку.

Німфей був заснований у 580–560 рр. до н.е. Чимала криза середини III ст. до н.е. завдала місту непоправних втрат. Потім Німфей вже не зміг відновитися до тієї величі, якої досяг раніше. Саме в цей час закінчує існування його хора, як система організації землекористування. Остаточно місто знищено у III ст. Після цього на його території ще було середньовічне поселення VIII – IX ст., але воно вже не мало нічого спільного з величним Німфеєм.

До складу пам’ятки входить оборонна система стародавнього міста, його міська житлова та господарська забудови, амфітеатр та священна ділянка на південному схилі городища. Округа Німфея представлена його хорою з поселеннями, руїнами садиб, системою доріг, гідротехнічними спорудами, ґрунтовими та курганними некрополями.

Німфей та його хора є звичайними пам’ятками античної культури та урбаністики. Проте виділяє цю пам’ятку Криму те, що на відміну від Херсонеса, де така ж хора зберіглася у відмінному стані та була внесена до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, хору Німфея було варварськи знищено радянським індустріальним та колгоспним освоєнням Керченського півострова в повоєнний час. Цей чинник активно й далі працює на знищення пам’ятки. У 2016 р. територією поселення «Тобечік 8» на хорі Німфея (імовірніше, знищена оранкою садиба) було прокладено ланку газопроводу Краснодарський край – Крим. У рамах цього проєкту північна частина поселення з матеріалами VI – V ст. до н.е. була розкопана «під знесення». Незаконні «охоронні» дослідження велися й на території хори (кургани Приозерне 3 та Приозерне 4) у 2016 р. та посаду міста (гончарні печі) у 2018 р.

Крім тих випадків, коли пам’ятці загрожує ігнорування факту її існування, на стан Німфея негативно впливає цікавість до нього з боку археологів. Незаконні археологічні розкопки , під керівництвом, насамперед, Ермітажу, на території Німфея відбувалися у 2014–2019 рр. Внаслідок цих досліджень було відкрито чималу частину античного театру Німфейського поліса. Незаконні розкопки наукового характеру велися й на території хори, її поселеннях (ймовірно, садиби): Нижньо-Чурбаське-2 (2014 р.), Ельтіген Західне (2014 – 2015 рр.) та Тобечік 8 (2018 р.). У 2015 р. незаконні розкопки відбулися на межі курганного некрополя Німфея (між ним і власне містом).

Кейс знищення Німфея наочно доводить спрямування культурної політики РФ у Криму. Головною її метою є фізичне знищення чи створення умов для знищення тієї культурної спадщини, яка вказує на позитивний досвід державного будівництва на території Криму. Знищується все, що «намертво» прив’язує в культурно-історичному плані півострів до Європейської цивілізації . Як бачимо, це реалізується двома шляхами.

По-перше, господарським освоєнням території пам’яток , таких як «Давнє місто Німфей та його хора». Активний початок процесу було покладено в післявоєнному розорюванні хори. Воно знищило не тільки залишки плантажу та системи межування, але й, у прямому розумінні цього слова, вирвало руїни та фундаменти потужних античних сільських садиб із ґрунту.

По-друге, як це не дивно, незаконні археологічні дослідження пам’яток знищують їх не менш результативно, ніж будівництво чи орання. Незаконні розкопки агори Німфея дослідили другий античний театр Криму . Незважаючи на незаперечну значущість відкриття для Північного Причорномор’я, консервація об’єкта не проводиться роками . Це створює небезпечні умови, що призводять до його втрати: не лише як прадавніх руїн на околиці м. Керч, але й цілого пласта історичної пам’яті. Інакше кажучи, античний театр демократичного полісу формує інші світоглядні наративи, ніж депресивний індустріальний ландшафт, звичайний для будь-якого забитого провінційного пострадянського міста.

Карта

Відповідальні особи

  • Котін Марк Андрійович; - т.зв. «Кримське відділення інституту сходознавства»
  • Новосьолова Надія Юріївна - «Державний Ермітаж»
  • Соколова Ольга Юріївна - «Державний Ермітаж»

Додаткові файли

Інформація відсутня