Могильник Нейзац – пам’ятка автохтонної Нейзацької археологічної культури стародавнього Криму. Її відкриття та вивчення має вирішальне значення для розуміння етнічної історії півострова у т.зв. римський та пізньоримський часи. Тоді здійснився трансфер від розрізнених племен варварів, представлених пізніми скіфами, сарматами, готами, до єдиного етнічного субстрату часу формування у горах Південно-Західного Криму країни кримських готів – Дорі.

Особливістю могильника Нейзац є ступінь його дослідження, виняткова для Криму, та тривалість його використання. Вивчення пам’ятки дає змогу простежити розвиток самобутньої культури населення Криму в перші століття нашої ери. Хронологія могильника укладається в рамки ІІ – ІV ст.

До складу пам’ятки входять похоронні споруди різного типу: склепи, підбійні та ґрунтові могили.

Незаконні археологічні розкопки могильника Нейзац велися у 2014 – 2015 рр. Вони були зосереджені на пошуку його кордонів. Загалом це було завершення майже двадцятирічного періоду археологічного дослідження могильника Нейзац. Сьогодні пам’ятку можна вважати практично повністю дослідженою.