Могильник Левадки – пам’ятка, що належить одночасно двом автохтонним археологічним культурам стародавнього Криму: пізньоскіфській та нейзацькій. Саме цей чинник є особливістю могильника. Ця пам’ятка важлива для розуміння етнічної історії півострову у т.зв. елліністичний та римський час, коли здійснився трансфер від пізніх скіфів до сарматів, представників нейзацької археологічної культури.

Могильник датується ІІ. до н.е. – ІІІ ст. До складу пам’ятки входять склепи, катакомби, підбійні могили, прості ґрунтові могили, могили, влаштовані в господарських ямах та незакінчених спорудах.

Незаконні археологічні розкопки могильника Левадки велися у 2015 р. у центральній частині пам’ятки. Роботи мали обмежений характер. Незважаючи на це, було досліджено рідкісний та нестандартний похоронний комплекс, що поєднує в собі риси склепу та катакомби. Він датується межею ІІ – І ст. до н.е. і з його розкопок походить золота сережка подібна до стилізованого зображення живої істоти (голова лева, грифон або риби).