Могильник біля с. Лучисте є еталонною пам’яткою культури т. зв. кримських готів країни Дорі. Саме вони були пращурами середньовічного населення Південно-Західного Криму. На цьому етнічному субстраті згодом сформувалися Кримська Готія та Кримська Аланія, відбувалися трансформації в «римському» образі Херсонесу та його найближчої округи.

Датується могильник біля с. Лучисте кінцем IV – третьою чвертю XVIII ст. Однак найбільш показовою фазою функціонування могильника є та, що пов’язана із кримськими готами й датується V–VII ст.

До складу пам’ятки входять поховання в ґрунтових склепах, підбійних та ґрунтових могилах. Досліджено поховання коней, а також власне давню дорогу, що йшла через некрополь до Усть-Альмінського городища.

На стан збереження пам’ятки впливає поєднання двох чинників: відсутність охорони об’єкта археології збоку окупаційної адміністрації та проведення незаконних розкопок . Хоча другий чинник не є таким, що переважає, оскільки після окупації Криму багаторічна археологічна експедиція на території могильника біля с. Лучисте не змогла продовжити свого сталого існування. Вочевидь, головною перешкодою став брак необхідного фінансування. Незаконні розкопки було здійснено у 2015 р. коштом Російського фонду фундаментальних досліджень та у 2018 р. коштом Бахчисарайського музею-заповідника. Роботи відбувалися на північно-західній ділянці могильника, невеликою площею між нижньою терасою та вершиною пагорбу.