Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Кирк-Азізлер

Кирк-Азізлер

Багато в чому значення пам’ятки стає зрозумілим із його назви: Кирк-Азізлер з кримськотатарської перекладається як «Сорок святинь». Особливу цінність представляє комплекс епітафій на надгробках. У багатьох із них фігурують прізвища «Кирими» або «Кіріми», що означає «кримець», «житель Криму». Датуються вони XIV–XV ст., а найстаріше, присвячене Шах-хатун, доньці Махмуда аль-Кирими, яке було встановлено 18 вересня 1316 р. Отже, ці надгробки фіксують історію формування кримськотатарського народу – народу із самоідентифікацією «кримець».

Цей цвинтар належить до ключового періоду в історії Південно-Західного Криму, коли на зміну країні кримських алан, Асс, приходить Кирк-Єрський бейлик (князівство). Цей процес не вкладається в радянську ідеологему «монгольського поневолення» та час «до та після татар». Транзит від країни Асс до Кирк-Єрського бейлику пов’язано з невдалою участю правителів країни Асс у війні за ханський престол Золотої Орди на початку XIV ст. і, як наслідок, їхній (та їхнього народу) вихід із Криму до Візантії.

Старовинний цвинтар був розташований на околиці міста Ескі-Юрт (Стародавнє селище) і раніше невідомого поселення кінця XIII – середини/кінця XIV ст. Цілком ймовірно, що нове поселення є раніше невідомим районом поселення Ескі-Юрт. Зараз його територія увійшла до складу Бахчисарая – це окремий район міста, розташований на захід від Залізничного вокзалу.

Хронологія цвинтаря - початок XIV ст. – початок ХХ ст, увесь цей час він постійно використовується. До депортації кримських татар цвинтар Кирк-Азізлер мав значні розміри: на ньому лишалися надгробки, ротонди та склепи. Сьогодні цього всього немає – після депортації цвинтар було розграбовано і все каміння вивезено на будівництво. Але в 1925 р. засновник Бахчисарайського музею Усеїн Боданінський встиг організувати етнографічну експедицію і вивезти орієнтовно 20 найцінніших надгробків.

Кладовище Кирк-Азізлер було значно зруйновано під час будівництва автомобільної дороги Керч-Севастополь . Незаконні археологічні розкопки «під знесення» були проведені у 2016–2018 рр. Це була ділянка поховань ХIV–XV ст. Крім некрополя, у 2018 р. у центральній частині пам’ятки, у безіменній балці між двох пагорбів було відкрито кладовище поселення кінця XIII – середини / кінця XIV ст. Загальна площа руйнувань пам’ятки склала понад 1га, 153 могили й торкалася східної частини пам’ятки.

Проблеми, що виникають під час «рятувальних» археологічних розкопок, на новозбудованих інфраструктурних об'єктах окупаційними органами влади зазвичай не афішуються. Можна впевнено сказати, що роботи 2017 р. були проведені з порушеннями тільки через те, що у 2018 р. незаконні розкопки вже іншої експедиції повернулися на вже досліджений ділянку (південно-західна частина ділянки 2017 г.).

Масове застосування екскаватора під час археологічних розкопок стає очевидним навіть з опублікованих результатів досліджень: майже всі могили зриті наполовину своєї глибини. За використання такої методики повністю втрачається культурний шар, який формувався на рівні денної поверхні часу скоєння поховань. З огляду на те, що в 1925 р. на Кирк-Азізлер фіксувалися руїни склепів, такий підхід окупантів до досліджень найважливішої пам’ятки в історії й археології Криму потрібно визнати або дикістю і варварством, або свідомим злочином – частиною політики гібридного геноциду кримських татар.

Межі пам’ятки під час цих незаконних розкопок було значно зменшено. Крім цього, була порушена просторова організація території: кладовище було відокремлено від свого поселення-носія Ескі-Юрта значним інженерним об’єктом. Було знищено частину яру зі знову відкритим поселенням-носієм кладовища.

Із будівництвом на Кирк-Азізлері автомобільної дороги фізично змінилося сприйняття самого ландшафту цього куточку Бахчисарая. Тепер це не Сорок Святинь – тепер це звичайний автомобільний обхід провінційного міста на окупованій території. Депортація 1944 року та сучасне варварське будівництво фізично стирають згадки про поворотні моменти історії Криму.

Галерея

Могильник та поселення Кирк-Азізлер. Зйомка з квадрокоптера (Крым – Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. в 2 т. Т.2. М.: ИА РАН, 2019. С. 212) Могильник Кирк-Азізлер. Білокам'яний надгробок з епітафією (Крым – Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. в 2 т. Т.2. М.: ИА РАН, 2019. С. 227)

Карта

Відповідальні особи

  • Волошинов Олексій Олександрович - Інститут археології Російської академії наук
  • Кирилко Володимир Петрович - Інститут археології ім. А.Х. Халікова АН Республіки Татарстан

Додаткові файли

Інформація відсутня