Курган «Госпітальний» поміж елітарних курганів Джарджави посідає центральне місце. На сьогодні тільки його з цієї курганної гряди можна віднести до т.з. «царських» курганів. Звісно, ??в ньому не було поховано боспорського царя, але вочевидь він належав дуже знатній людині. Цей курган був найбільшим у гряді курганів, що дублює некрополь Юз-Оба – монументальний курганний цвинтар боспорського панівного роду, еллінської та варварської еліти царства.

Госпітальний курган, пограбований у давні часи, частково розібраний на будівельне каміння, все-таки залишається значною спорудою. Усередині його дромосу (коридору до поховальної камери) збереглися оздоблення стін із розписами (III–V ст.). На них зображено сцени бойового зіткнення двох груп вершників, де одну становили, вочевидь, сармати, іншу – римські легіонери. Такі розписи є унікальним витвором мистецтва, що, безумовно, заслуговували на збереження на місці первинного створення.

Курган Госпітальний був відомий досить давно, проте незаконні археологічні розкопки уперше відбулися у 2017 р. Це було пов’язано з реконструкцією шосе Героїв Сталінграду (м.Керч, АРК, Україна) у зв’язку зі спорудженням Керченського мосту.

Госпітальний курган є «курганом у кургані». Спочатку, у другій половині IV ст. до н.е., було зведено невеликий курган над двома похованнями знатних юнаків у плитових могилах. Поруч із цим курганом була проведена тризна та встановлено жертовник. Пізніше, у другій половині IV ст. до н.е. біля малого кургану споруджується грандіозний склеп і насипається великий курганний насип. З того часу Госпітальний курган перетворюється на родинну усипальницю.

Курган Госпітальний був розташований на відстані понад 70 м від шосе Героїв Сталінграду і прямо не потрапляв у зону будівництва Керченського мосту та траси Керч-Севастополь. Але це не врятувало його від «охоронних» розкопок у рамках реконструкції дороги. Курган був розкопаний повністю : була досліджена його похоронна камера з дромосом, дві плитові могили «малого» раннього кургану.

Через монументальну архітектуру кургану, що вказує на близький до царського статус споруди, він не був знищений повністю. Насип над кам’яним склепом по закінченню незаконних розкопок був знову поновлений, за винятком штукатурки зі сценами битви кінних воїнів, яку було демонтовано та перевезено до Керченського музею-заповідника.