Курган Джеппар належить до яскравих пам’яток бронзової доби. Це святилище присвячене, ймовірно, культу вогню. Воно являло собою прямокутний кромлех (споруда з вертикальних кам’яних плит) із каїрном (кам’яним насипом) в центрі. Згодом (у фіналі бронзової доби) святилище було перекрито курганним насипом із кромлехом всередині, і проведене перше поховання в кам’яному ящику прямо в центрі каїрну колишнього святилища. Навколо нього продовжували ховати представники одного клана/племені. Після закінчення бронзової доби курган залишився традиційним місцем здійснення поховань протягом тисячоліть, аж до епохи середньовіччя.

До складу пам’ятки входить святилище, споруджене на природному виході скелі, та 6 поховань, поміж яких 2 були кенотафами (тут: символічними поховальними спорудами без небіжчика).

Особливу увагу необхідно приділити середньовічному половецькому похованню жінки (ХІІ–ХІІІ ст.) з «чучелом» коня – яскравій пам’ятці середньовічної кочівницької культури. До половецького доповнення до структури кургану треба також віднести антропоморфну стелу, зафіксовану у вже розграбованому кенотафі фіналу бронзової доби.

Курган повторно було відкрито у 2016 р. впродовж розвідувальних робіт під час будівництва автомобільної дороги Керч-Севастополь. Російські археологи надали пам’ятці «сталінську» назву с. Джеппар - «Іванівка», яка з’явилася внаслідок депортації кримськотатарського народу в 1944 р.

Курган Джеппар було незаконно розкопано «під знесення» у 2017 р. під час будівництва автомобільної дороги Керч-Севастополь.