Культурна спадщина Криму

Крим є унікальною територією: через свою географічну та кліматичну специфіку півострів був заселений людьми ще за доби кам’яного віку. Від появи на території України перших людей і до новітніх часів на теренах Криму відбувалися події, пов’язані з історією багатьох народів та цивілізацій. Усі вони залишили неповторні та безцінні пам’ятки. Музеї Криму є найстарішими в Україні, а їхні колекції - колосальні, надзвичайно цікаві та різноманітні.

На початку 2014 року на території Автономної Республіки Крим діяли:

  • 31 музейна установа (разом із філіями) республіканського підпорядкування;
  • філія Національного заповідника «Софія Київська»– «Судацька фортеця»;
  • майже 350 громадських та відомчих музеїв, що не були юридичними особами, а створювалися та функціонували при підприємствах, установах та навчальних закладах.
У музеях Автономної Республіки Крим налічувалося близько 930 тис. предметів державної частини Музейного фонду України.

На території м. Севастополь діяли:

  • «Національний заповідник «Херсонес Таврійський» із філією «Середньовічні фортеці Каламіта і Чембало» та відокремленим відділом «Гераклейські клери»;
  • 30 музейних установ різного підпорядкування, в тому числі 4 відокремлених підрозділи Музею героїчної оборони та визволення Севастополя, а також 3 – створені або відновлені коштом приватних осіб, зокрема,
  • Військово-історичний комплекс «Михайлівська батарея»,
  • Музейно-меморіальний комплекс «35-а берегова батарея»,
  • Військово-морський музейний комплекс «Балаклава».
  • Крім того, у підпорядкуванні Міністерства оборони України знаходився «Військово-історичний музей Чорноморського флоту».
Із більш як 320 тисячі музейних предметів, які зберігалися у музейних установах м. Севастополя й території Севастопольської міської ради, близько 200 тисяч було у колекції Національного заповідника «Херсонес Таврійський».

Станом на 2014 рік у АР Крим під охороною держави знаходились 4095 пам’яток національного та місцевого значення. Враховуючи, що велика кількість пам’яток кваліфікується як комплекси чи ансамблі, які включають в себе цілу низку конкретних об’єктів культурної спадщини, загальна чисельність пам’яток культури Криму сягала 8693, з них за видами (в од.):

  • пам’ятки історії – 1279 (з урахуванням внутрішньокомплексних об’єктів – 2582);
  • пам’ятки археології – 2037 (5190);
  • пам’ятки монументального мистецтва – 260 (260);
  • пам’яток архітектури та містобудування – 519 (661).

Разом із об’єктами м. Севастополь, усього 5342 пам’ятки місцевого та національного значення, з урахуванням внутрішньокомплексних – 12 612, за видами:

  • пам’ятки історії – 2072 (3 861).;
  • археології – 2189 (7 227);
  • монументального мистецтва – 280 (520);
  • архітектури та містобудування – 794 (1 004).
Статус пам’яток національного значення мали 118 об’єктів (без урахування внутрішньокомплексних), у 2020 році такий статус набули ще 182 пам’ятки. Від України з АР Крим один об’єкт внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його Хора у Севастополі (2013 р.).

П’ять кримських об’єктів внесені до попереднього переліку об’єктів-кандидатів до Списку всесвітньої спадщини:

  1. Бахчисарайський палац кримських ханів (2003 р.),
  2. Комплекс об’єктів Судацької фортеці VI-XVI ст. (2007 р.),
  3. Укріплені поселення на генуезьких торговельних шляхах від Середземного до Чорного моря (2010 р.),
  4. Культурний ландшафт «печерних міст» Кримської Готії (2012 р.),
  5. Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай (2012 р.).

Особливістю Криму до окупації було те, що Конституція АР Крим відносить до повноважень республіки нормативне регулювання питань музеїв та історико-культурних заповідників. Це, на жаль, призвело до того, що центральні органи виконавчої влади України не мають повної інформацію стосовно музеїв і заповідників. Щорічні археологічні дослідження в окупованому Криму, в тому числі розкопки на місцях будівництва, складання нових генеральних планів кримських міст, перегляд відповідності об’єктів статусу пам’ятки, об’єднання об’єктів культурної спадщини в комплекси чи зміни в топонімії та території, повністю змінюють культурний ландшафт Криму.

Джерела:

  1. Титова О. М. Культурна спадщина Криму та Донбасу за сучасних умов: загрози, втрати, перспективи збереження // Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації: Матеріали Круглого столу «Історико-культурний та науковий потенціал Півдня та Сходу України в умовах окупації та воєнних дій: загрози, втрати, перспективи збереження та відновлення»; м. Київ, 12 листопада 2015 р. – К.: Інститут історії України НАН України, 2016.
  2. Стан об’єктів культурної спадщини в окупованому Криму (2014-2019) / Аблялімова Е. Н., Яшний Д. В.; за участю Андреюк Є. С., к.ю.н. Бусол К. І., к.ю.н. Коваль Д. О., Левада М. Є.; картографія - Енвер Чашли.