Триповерхова споруда вибудована у псевдоросійському стилі з червоної цегли і пофарбована ззовні. Використана цегла, котру виробляв місцевий Хараджаєвський цегельний завод . Фасади прикрашені низками частих вікон і дрібними елементами з фігурної (лекальної) цегли. На фасадах первісно були балкони з фігурними ґратками, пізніше ліквідованими. Ймовірно, використали якийсь проект зі змінами, внесеними за вимогами володаря. Споруда відома як будинок В. Томазо і первісно слугувала готефлем «Континенталь». Використовували не тільки поверхи споруди, а й підвальні приміщення. Саме там розмістили друкарню братів Голдрин. 1898 року введена в експлуатацію перша в Маріуполі приватна електростанція. Вона призначалась для освітлення залів готелю «Континенталь» і належала багатію В. Томазо. У другий будівельний період (бл. 1910) добудували "Концертний зал «Континенталь». Після 1917 р. штаб керівника військово-морських кораблів Чорного та Азовського морів. Після Другої світової війни - Палац культури заводу «Азовсталь» був додатково і театральним закладом радянського міста, відомим і за його межами. Актором та режисером народного театру Палацу культури заводу «Азовсталь» був Налчаджи Ігор Андрійович (20.7.1935—12.1.1998). Майже тридцять (30) років фаховим художником-сценографом Народного театру був Ковальчук Михайло Сидорович. У 2009 році Завод " Азовсталь " передав безкоштовно історичну поруду на баланс міста. У жовтні 2010 року був відкритий Палац молоді.