Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Керч

Керч є найдавнішим містом Криму, де урбанізоване поселення безперервно розвивається понад двох із половиною тисяч років. Хоча Пантікапей-Боспор-Керч був центром і суб’єктом історії стародавнього Криму тільки в античні часи, однак спадкоємність традицій міського поселення, пронесена крізь тисячоліття, робить його вкрай важливою пам’яткою кримської історії й археології. Можна без перебільшення сказати, що Пантікапей-Боспор-Керч є незримою «координатою» історичного шляху корінного народу Криму.

Міський центр сучасної Керчі збігається з історичним ландшафтом стародавнього Пантікапея-Боспора-Керчі. Сучасна міська забудова приховує потужний археологічний шар. Його антична частина тяжіє до г. Мітрідат, на вершині якої розташований акрополь Пантікапею. Середньовічна частина тяжіє до сереньовічного храму Іоанна Предтечі під цією горою.

Керч — єдине місто й пам’ятка археології Криму, де під час обговорення хронології потрібно знати одну єдину дату — дату заснування. Питання щодо загибелі стародавнього міста, як такого, не існує.

Отже, Пантікапей був заснований вихідцями з Мілета не пізніше рубежу VII–VI ст. до н.е. Понад 2500 років місто трансформувалося й розвивалося, що найкраще показує еволюція його назв: Пантікапей — Боспор — Керч.

До складу пам’ятки археології входять руїни оборонних споруд античного, середньовічного й турецького часів, міських кварталів, громадських споруд, некрополів, язичницьких, християнських і мусульманських храмів, священних місць.

Руйнація археологічного комплексу стародавнього міста Пантікапей-Боспор-Керч є складним багатовекторним процесом. Це й незаконні археологічні розкопки, і проведення аматорських ремонтно-реставраційних робіт, і, нарешті, загальна байдужість до археологічної спадщини пам’ятки, як окупаційної адміністрації, так і російської колоніальної археології разом із громадою Керчі. Незаконні археологічні роботи після 2014 р. були зосереджені на вершині г.Мітрідат. У 2014–2016 рр. досліджувався архаїчний оборонний вузол. У 2014–2020 рр. — лінія зовнішніх укріплень Цитаделі. У 2018 р. — ймовірне святилище на території акрополя Пантікапея. У 2020 р були виконані підводні незаконні археологічні дослідження на «Генуезькому» молі (портова споруда), а у 2021р. піддалося незаконним розкопкам християнське кладовище в районі церкви Іоанна Предтечі. Іншою формою втрати археологічної спадщини Пантікапея-Боспора-Керчі стали методично неправильні рішення під час зміцнення південно-східного схилу г.Мітрідат. Тут, на площі майже 2 тисяч метрів, було проведено протизсувне анкерування. Однак перед цими роботами не було проведено, навіть незаконних, охоронних археологічних досліджень «під знесення» — тобто цю ділянку треба вважати втраченою для культурної спадщини. З 2016 р. незаконні локальні розкопки було зосереджено на історичних кордонах Пантікапея-Боспора-Керчі. І, нарешті, останньою формою втрати й руйнування археології Пантікапея-Боспора-Керчі є функціонування сучасного міста, ніяк не обмежене пам’яткоохоронним законодавством. Найчастіше ми не можемо точно знати де, що й коли було знищено під час індустріального або приватного будівництва тому, що забудовник зацікавлений приховати пошкоджені ним об’єкти. Проте іноді такі факти «спливають» у громадському й науковому просторі. Так у 2015 р. під час прокладання водопровідної труби по вул.Айвазовського було пошкоджено християнське середньовічне кладовище.

Безсумнівно, що об’єктом, який дістав найбільш серйозні пошкодження, необхідно визнати анкерне поле на південно-східному схилі г. Мітрідат . Через відсутність археологічних розкопок ми не знаємо історичну топографію ділянки, а після заливки бетонних анкерів ніколи так і не дізнаємося. Подібні рішення, тим більше прийняті в рамках ремонтно-реставраційних робіт з пам`яткою, важко схарактеризувати не інакше, як варварство і вандалізм.

Проблеми у впливі «незаконних» археологічних розкопок на збереження пам’ятки ідентичні тим, що можна бачити на інших класичних об’єктах археології Криму. Відсутність послідовної реставрації та консервації відкритих об’єктів веде до їхньої поступової втрати. Для Пантікапея-Боспора-Керчі це ускладнюється тим, що переважно незаконні археологічні роботи тривають на території античного акрополя. Тут у давнину було зосереджено найбільш важливі архітектурні об’єкти: храми, священні ділянки, Цитадель, будинки правлячої верхівки Боспорського царства.

Проте головною причиною руйнування археологічної спадщини Пантікапея-Боспора-Керчі є те, що за межами пам’ятки археології не закріплено юридичного статусу. Це дає абсолютно легальну змогу знищувати стародавнє місто, яке приховане під землею, стираючи найважливіші свідоцтва безперервної кримської тисячолітньої історії.

Карта

Відповідальні особи

  • Толстіков Володимир Петрович - «Державний музей образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна

Джерела

  1. Асташова Н.С., Ломтадзе Г.А., Самар О.Ю., Толстиков В.П. Древнейший Пантикпей — предварительные итоги археологических исследований // Элита Боспора и Боспорская элитарная культура. Материалы международного Круглого стола (Санкт-Петербург, 22–25 ноября 2016 г.). СПб.: ПАЛАЦЦО, 2016. С. 92-99;
  2. Толстиков В.П. О ВРЕМЕНИ ОСНОВАНИЯ И АРХИТЕКТУРНОЙ СРЕДЕ РАННЕГО ПАНТИКАПЕЯ ПО МАТЕРИАЛАМ НОВЕЙШИХ РАСКОПОК // Труды Государственного Эрмитажа. Т. 88. Санкт-Петербург: Изд-во Гос. Эрмитажа, 2017. С. 259-269; Толстиков В.П., Тугушева О.В., Асташова Н.С. О времени основания Пантикапея // Таврические студии. №12. Симферополь: ООО «Антиква», 2017. С. 12-26;
  3. Толстиков В.П., Муратова М.Б. O некоторыx особенностях культа Кибелы в Пантикапее в первые века н. э. в свете новейших археологических исследований // Таврические студии. №12. Симферополь: ООО «Антиква», 2017. С. 144-149;
  4. Толстиков В.П. НОВЫЕ МАТЕРИАЛЫ ПО ФОРТИФИКАЦИИ АКРОПОЛЯ ПАНТИКАПЕЯ // Таврические студии. №22. Симферополь: ООО «Антиква», 2020. С. 141-151; АГАФОНОВ А.В., ТОЛСТИКОВ В.П., ШЕЛОВ-КОВЕДЯЕВ Ф.В. ШТУКАТУРКА С ГРАФФИТИ ИЗ РАСКОПОК ПАНТИКАПЕЯ 2018 ГОДА XX Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Основные итоги и перспективы исследований. Материалы международной научной конференции. Симферополь, Керчь: ИП Слынько Г.И., 2019. С. 35-40.

Додаткові файли

Інформація відсутня