Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Каламіта

Каламіта є однією з класичних фортець Південно-Західного Криму. Вона з’явилася близько VI ст. і була побудована, так само як і Мангуп, Ескі-Кермен, Чуфут-Кале й Бакла, візантійськими військовими інженерами. Спочатку Каламіта була центром однієї з областей країни Дорі кримських готів. Але згодом вона все більше підпадає під вплив Херсонесу. У пізнє середньовіччя Каламіта перетворилася на один з найважливіших міських центрів та фортець Феодоро. Особливого розквіту пам’ятка досягла у другій половині XV ст. У контрольованих нею портах, зокрема, Авліті, закінчувався Великий шовковий шлях і товари вантажилися в кораблі, що йшли прямо в порти Західної Європи. Остаточний занепад фортеці пов’язаний із анексією Кримського ханства Російською імперією наприкінці XVIII ст. Хронологія пам’ятки укладається в межі між кінцем VI ст. та першою половиною XIX ст.

До складу пам’ятки входить середньовічна оборонна система фортеці з мурами, вежами, ровом та валом. Усередині та зовні мурів (на посаді) розташована міська забудова Каламіти-Інкермана. У скелі під фортецею висічені скельні келії та інші приміщення монастиря Св. Климента. Під південним схилом фортечної скелі розташувався посад Гайтани.

Попри те, що Каламіта-Інкерман і досі зберігається у досить пристойному стані, за ХІХ і ХХ ст. пам’ятка поступово, але неухильно руйнувалася. Сприяло цьому те, що з археологічного та наукового погляду вона перебувала на узбіччі інтересів археології – спорадичні роботи на пам’ятці не могли вирішити цієї проблеми.

Після 2014 р. нічого не змінилося. У 2019 р. були проведені незаконні шурфування всередині фортеці та обстеження комплексів Монастирської скелі. Незважаючи на те, що ці роботи ідентичні кільком більш раннім шурфуванням, що робилися за радянських часів, їх можна визнати такими, що несуть більше шкоди та небезпеки пам’ятці, ніж наукової користі.

Карта

Відповідальні особи

  • Нєдєлькін Євген Володимирови - т. зв. «Державний історико-археологічний музей-заповідник «Херсонес Таврійський»

Додаткові файли

Інформація відсутня