Храм побудований в 1909 році. Богослужіння звершувало багато священників до 1936 року. Храм закрили влітку 1936 року за протоієрея Симеона Ярового. Комсомольці обезголовили храм: зняли дві бані, розбили дзвони, спалили церковне начиння та книги. З 1936 по 1941 р. у храмі розмістили склад зерна та стайню. Весною 1942 року на прохання старости Сизоненка німці дозволили відкрити храм. Після ремонту в храмі розпочалися богослужіння. Обслуговувати парафію приїжджав з Артемівська протоієрей Тихон, пізніше - протоієрей Яків Книгін. Після війни майже щороку влада змінювала священників. Вдруге храм було закрито восени 1961 року за протоієрея Феодора Коноваленка. Церковне начиння, книги, старовинні ікони отець Феодор відвіз на прихід у м. Золоте. Інші предмети церковного вжитку, особливо ікони, влада дозволила взяти вірянам додому. Храм переобладнали під клуб із бібліотекою. У 70-ті роки храм реконструювали під Будинок піонерів, де діти займалися в різних гуртках. Це і врятувало храм від повної руйнації.  В 1988 році на державному рівні у багатьох містах урочисто святкували історичну подію – 1000-річчя Хрещення Русі. Відносини між Церквою та владою стали теплішими. Навесні 1989 року розпочався збір підписів для реєстрації релігійної громади у місті Попасна.  14 листопада 1989 р. Попаснянська міська рада безоплатно передала будинок Палацу піонерів на баланс  новоствореній релігійній  громаді. Протягом 30 років тривали роботи з відновлення храму: було повернено бані, відбудовано дзвіницю, відновлено подвір'я і завезене нове церковне начиння.