Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Фортеця Горзувіти

Фортеця Горзувіти була заснована візантійським імператором Юстиніаном I десь у середині VI ст. Згодом вона переросла в місто, відоме нам сьогодні, як Гурзуф. Незважаючи на такий видатний початок історії Гурзуфа, загалом доля Південного берега Криму і його міст досить сумна. Наразі цей регіон півострова майже повністю перетворений чи то в російську елітарну «рів’єру», чи то у «всесоюзну здравницю». У будь- якому випадку російський історичний міф має на увазі, що до російської колонізації тут була пустеля . Тому історія й наявність фізичних археологічних залишків Горзувітів-Гурзуфа, початок яким дав особисто східноримський імператор, вкрай важлива.

Горзувіти-Гурзуф будується в середині VI ст. Спочатку це був військовий форпост Візантії на узбережжі країни Дорі, що належала кримським готам. Згодом, фортеця (не пізніше 2-ї половини VII — початку VIII ст.), трансформується в провінційне кримське місто з неукріпленим посадом, де життя вже не припинялося до сьогодення. Наприкінці XV ст., після завоювання Криму турками-османами, фортеця Гурзуфа, генуезька на той момент, гине. Проте посад, розташований навколо неї, залишається. Континуїтет міського поселення Гурзуфа не означає, що його функціональне районування не трансформувалося впродовж століть. Наприклад, на місці міських кварталів IX–XI ст. не пізніше XVIII ст. виникає мусульманське кладовище Азіз-Дере. Великий християнський некрополь на кордоні тих же кварталів посаду функціонує в VIII–XIV ст.

До складу східного посаду фортеці Горзувіти входить т.зв. «Храм у храмі», посад IX–XI ст., християнський некрополь (могильник Горзувіти) VIII–XIV ст. і мусульманське кладовище Азіз-Дере XVIII–XX ст.

Руйнування східного посаду фортеці Горзувіти пов’язано з розширенням і забудовою дитячого табору «Артек». Перші незаконні археологічні роботи на ділянці було проведено у 2016р. на ділянках «Храму в храмі» і прилеглого до нього некрополя. У цьому ж році між «Храмом у храмі» і фортецею Горзувіти, відокремлених один від одного неглибокою балкою Азіз-Дере, було відкрито однойменне мусульманське кладовище і квартали середньовічної забудови посаду фортеці Горзувіти. У 2017 р. відбулися найбільш масштабні руйнування пам’яток: було незаконно розкопано «під знесення» «Храм у храмі» й забудова посаду поруч із ним, було відкрито християнський некрополь, що прилягає до храму. На протилежній стороні балки Азіз-Дере було незаконно розкопано «під знесення» посад IX–XI ст. і мусульманське кладовище Азіз-Дере. У 2018р. археологами Інституту археології Росії було знищено християнське кладовище (могильник Горзувіти) між «Храмом у храмі» й берегом моря.

Найбільш значущим об’єктом, знищеним у 2016–2018 рр. на східному посаді Горзувіти під час будівництва «Артеку», є гробниця XIII ст. у вигляді корабля, що була розташована в «Храму в храмі». Подібні споруди вкрай рідкісні в середньовічній археології Криму. Така гробниця мала займати особливе місце в духовному житті середньовічного населення Горзувітів. Зазначимо, що окупаційна археологія так і не дала відповіді на питання функціонального призначення такого унікального об’єкта. На сьогодні його вже можна вважати втраченим. Водночас трактування зображень кораблів у середньовічному Криму пов’язано із символом двостороннього переходу між світом мертвих і живих і всілякими варіаціями в його використанні: від особистих оберегів, до «магії відтворення» в ремонті і спорудженні будівель.

Головним викликом збереженню Посаду фортеці Горзувіти насамперед є проведення незаконних т.зв. «охоронних» розкопок. Але замість охорони культурної спадщини все зводиться до того, що відбувається банальне знищення об’єктів археології з використанням науковоподібних методик. Уже зараз можна говорити про те, що масштабні новобудовні роботи принципово змінили історичний ландшафт Гурзуфа. За їх результатами, історична частина східного посаду фортеці Горзувіти тепер належить до іншого поселення — Артека. Незважаючи на значні виклики, які постають перед археологами, які досліджують посад Горзувітів, їхню поведінку складно назвати адекватною і професійною. Ігнорування робіт колег (в реаліях окупації Криму, скоріш за все, конкурентів), приписування заслуг першовідкриття пам’яток собі — це все є зовнішнім проявом перерозподілів ринку «охоронної археології» і війн за контракти.

Карта

Відповідальні особи

  • Дорошко Валентин Валерійович - т.зв. «ТОВ «Таврійське археологічне товариство»
  • Мастикова Анна Володимирівна - Інститут Археології РАН

Джерела

  1. МАНАЕВ А.Ю., ТУРОВА Н.П. АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ НА ПОСАДЕ КРЕПОСТИ ГОРЗУВИТЫ В 2017 Г. // ΧΕΡΣΩΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: империя и полис. XI Международный Византийский Семинар (Севастополь – Балаклава 3–7 июня 2019 г.). Материалы научной конференции. Симферополь: Колорит, 2019. С. 147-154;
  2. Манаев А.Ю., Новиков С.А., Турова Н.П., Чореф М.М. ВИЗАНТИЙСКИЙ РАЗНОВЕС, НАЙДЕННЫЙ НА ТЕРРИТОРИИ ГУРЗУФА // Материалы по Археологии и Истории Античного и Средневекового Крыма: археология, история, нумизматика, сфрагистика и эпиграфика. № 9. Москва, Тюмень, Нижневартовск: Издательство Нижневартовского государственного университета, 2017. С. 138-144.;
  3. Мастыкова А.В. Проблема музеефикации храма в Горзувитах (раскопки 2017 года) // V Бахчисарайские научные чтения памятни Е.В. Веймарна. Бахчисарай, 7-8 сентября 2017 г. Тезисы докладов и сообщений. - Бахчисарай: ИП Корниенкоо А.А., 2017. - С. 23;
  4. Мастыкова А.В. Исследования средневекового памятника Горзувиты в ялтинском округе на Южном берегу Крыма в 2017–2018 гг. // Археологические открытия. 2018 год. М.: Институт археологии РАН, 2020. С. 296-299;
  5. Мастыкова А.В. Средневековый комплекс (поселение, базилика, могильник) в Гурзуфе (Республика Крым, Ялтинский округ) // Города, селища, могильники. Раскопки 2017. Материалы спасательных археологических исследований. том 25. Москва: Институт археологии РАН, 2018. С. 186-191;
  6. Мастыкова А.В. Археологические раскопки 2017–2018 гг. средневекового храма и могильника в Горзувитах // Крым - Таврида. Археологические исследования в Крыму в 2017–2018 гг. К 100-летию российской академической археологии. Том II. Москва: Институт археологии РАН, 2019. С. 381-395;
  7. ГОЛОФАСТ Л.А., МАСТЫКОВА А.В. О ПОЛИВНОЙ ЧАШЕ В КОНТЕКСТЕ ПОГРЕБАЛЬНОГО ОБРЯДА СРЕДНЕВЕКОВОЙ ХРАМОВОЙ ГРОБНИЦЫ В ГОРЗУВИТАХ // МАИЭТ. Выпуск XXIII. Симферополь: Соло-Рич, 2018. C. 359-395;
  8. ЛОБЗОВА Р.В. ИССЛЕДОВАНИЕ ПОЛИВНОЙ ЧАШИ ИЗ ХРАМОВОЙ ГРОБНИЦЫ В ГОРЗУВИТАХ ЕСТЕСТВЕННО-НАУЧНЫМИ МЕТОДАМИ // МАИЭТ. Выпуск XXIII. Симферополь: Соло-Рич, 2018. C. 396-401;
  9. Голофаст Л. А., Мастыкова А. В. Стеклянные браслеты из средневековых погребений В ГОРЗУВИТАХ (ЮЖНЫЙ БЕРЕГ КРЫМА) // МАИЭТ. Выпуск XXV. Симферополь: Соло-Рич, 2020. C. 244-266;
  10. Добровольская М.В., Мастыкова А.В. О ДАТИРОВКЕ ВИЗАНТИЙСКОГО ХРАМА В ГОРЗУВИТАХ С ПОМОЩЬЮ МЕТОДОВ ЕСТЕСТВЕННЫХ НАУК // ΧΕΡΣΩΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: империя и полис. XII Международный Византийский Семинар (Севастополь – Балаклава, 25–29 мая 2020 г.). Материалы научной конференции. Симферополь: Колорит, 2020. С. 85-90;
  11. МАСТЫКОВА А.В. ПРЕДМЕТЫ ХРИСТИАНСКОГО КУЛЬТА ИЗ РАННЕСРЕДНЕВЕКОВОГО НЕКРОПОЛЯ ГОРЗУВИТЫ // ΧΕΡΣΩΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: империя и полис. XI Международный Византийский Семинар (Севастополь – Балаклава 3–7 июня 2019 г.). Материалы научной конференции. Симферополь: Колорит, 2019. С. 155-158;
  12. Голофаст Л.А., Мастыкова А.В., МАКАРОВА А.С. ПОЛИВНАЯ ЧАША ИЗ СРЕДНЕВЕКОВОГО ХРАМА В ГОРЗУВИТАХ // ΧΕΡΣΩΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: империя и полис. X Международный Византийский Семинар (Севастополь – Балаклава 28 мая – 1 июня 2018 г.). Материалы научной конференции. Севастополь, Симферополь: Колорит, 2018. С. 61-68;
  13. МАСТЫКОВА А.В. ИТОГИ ИССЛЕДОВАНИЯ МОГИЛЬНИКА ГОРЗУВИТЫ В 2018 ГОДУ // XX Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Основные итоги и перспективы исследований. Материалы международной научной конференции. Симферополь, Керчь: ИП Слынько Г.И., 2019. С. 370-376;
  14. Мастыкова А.В. СРЕДНЕВЕКОВЫЙ ПАМЯТНИК ГОРЗУВИТЫ НА ЮЖНОМ БЕРЕГУ КРЫМА: ИССЛЕДОВАНИЯ 69 ЛЕТ СПУСТЯ // Краткие сообщения Института археологии. Вып. 260. Москва: ИА РАН, 2020. С. 407-427;
  15. Добровольская М.В., Мастыкова А.В. ИЗОТОПНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ СКЕЛЕТНЫХ ОСТАНКОВ ЛЮДЕЙ ИЗ ГРОБНИЦЫ ХРАМА В ГОРЗУВИТАХ: ХРОНОЛОГИЯ, ОСОБЕННОСТИ ПИТАНИЯ, МОБИЛЬНОСТЬ // Краткие сообщения Института археологии. Вып. 260. Москва: ИА РАН, 2020. С. 428-440.

Додаткові файли

Інформація відсутня