Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Ескі-Кермен

Ескі-Кермен є однією з класичних фортець Південно-Західного Криму. Вона була збудована візантійськими військовими інженерами, одночасно з Мангупом, Інкерманом, Кирк-Єром (Чуфут-Кале) та Баклою наприкінці VI ст.

Період існування Ескі-Кермену припадає на період між VI та XIV століттями.

Спочатку Ескі-Кермен був центром однієї з областей країни кримських готів Дорі. Внутрішнє планування його кварталів, характеризується наявністю геометрично розташованих вулиць, що перетинаються під прямими кутами (т.з. «гіпподамова» система).

Після невдалого антихазарського повстання митрополита Іоанна Готського Ескі-Кермен втрачає свою оборонну систему й до своєї загибелі вже існує без неї.

На якомусь етапі в Ескі-Кермені, напевно, перебуває престол митрополита Готії.

Наприкінці XIII ст. місто переживає першу свою кризу та тотальну руйнацію.

Радянська історіографія, а за нею регіональна археологічна школа разом з російськими дослідниками, звинувачують у цьому темника Золотої Орди Ногая.

Після цих подій ХІІІ ст. місто відбудовується, проте остаточною гине у першій половині XIV ст.

До складу пам’ятки входять руїни оборонних мурів (зокрема, оборонний комплекс на південному схилі з протейхізмою, серпантином дороги та головними воротами), руїни веж, вирубаних у скелі печерних бойових казематів, міські квартали із храмами, зокрема, з фресками, а також некрополі, комплекс Великої базиліки та облоговий колодязь.

Основною формою руйнування Ескі-Кермена є активні незаконні археологічні розкопки. З 2015 р. по 2019 р. вони велися на території кварталу 1 у центральній частині плато. У 2015, 2017 рр. роботи було виконано на некрополі городища. У 2016 р. було досліджено одну з каменоломень на підйомній дорозі до Південних воріт. У 2018 – 2019 рр. розпочалися незаконні розкопки кварталу 2 та міської забудови на захід від Великої базиліки (головна вулиця та квартал із некрополем).

Найбільше відкриття було зроблено у 2019 р. Нові досліджені комплекси надали можливість відмовитися від теорії про повний розгром Ескі-Кермена наприкінці XIII ст. та підтвердили відновлення життя на пам’ятці у першій половині XIV ст.

Карта

Відповідальні особи

  • Хайредінова Ельзара Айдерівна - т.зв. "Кримський федеральний університет імені В.І.Вернадського"

Джерела

  1. Айбабин А.И., Хайрединова Э.А. Особенности городской застройки XIII в. на плато Эски-Кермен // V Бахчисарайские научные чтения памятни Е.В. Веймарна. Бахчисарай, 7-8 сентября 2017 г. Тезисы докладов и сообщений. - Бахчисарай: ИП Корниенкоо А.А., 2017. - С. 5-6;
  2. ЗАВАДСКАЯ И.А. ТРАДИЦИИ И ИННОВАЦИИ В ПРОИЗВОДСТВЕ ЧЕРЕПИЦЫ В СРЕДНЕВЕКОВОМ КРЫМУ // XIX Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Традиции и инновации. Материалы международной научной конференции. Симферополь, Керчь: ИП Литвиненко Е.А., 2018. С. 141-147;
  3. ХАЙРЕДИНОВА Э.А. КАМЕНОЛОМНЯ НА ПОДЪЕМНОЙ ДОРОГЕ ГОРОДИЩА ЭСКИ-КЕРМЕН // МАИЭТ. Выпуск XXI. Симферополь: Соло-Рич, 2016. C.193-207;
  4. Айбабин А.И., Хайрединова Э.А. ГОРОДИЩЕ ЭСКИ-КЕРМЕН В XIV ВЕКЕ // ΧΕΡΣΩΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: империя и полис. XII Международный Византийский Семинар (Севастополь – Балаклава, 25–29 мая 2020 г.). Материалы научной конференции. Симферополь: Колорит, 2020. С. 25-30;
  5. Завадская И.А. О торговых связях города на плато Эски-Кермен с Херсоном (по материалам строительной керамики) // Материалы по Археологии и Истории Античного и Средневекового Крыма: археология, история, нумизматика, сфрагистика и эпиграфика. № 9. Москва, Тюмень, Нижневартовск: Издательство Нижневартовского государственного университета, 2017. С. 145-164;
  6. Завадская И.А. Строительная керамика как хроноиндикатор (по материалам раскопок средневекового квартала на городище Эски-Кермена) // Проблемы истории и археологии средневекового Крыма: материалы международной научной конференции, посвященной 70-летию А. И. Айбабина. Симферополь: ООО «Антиква», 2019. С. 49-52;
  7. Айбабин А.И., Хайрединова Э.А. КВАРТАЛЬНЫЕ ХРАМЫ СРЕДНЕВЕКОВОГО ГОРОДА НА ПЛАТО ЭСКИ-КЕРМЕН // Античная древность и средние века. Т. 48. Екатеринбург: издательство УрФУ, 2020. С. 310–326.;
  8. Хайрединова Э.А. РАСКОПКИ НА ПЛАТО ЭСКИ-КЕРМЕН В 2017 г. // История и археология Крыма. Вып. VIII. Севастополь: Колорит, 2018. С. 155-158.

Додаткові файли

Інформація відсутня