Чоргунська вежа це не просто чудова та унікальна для Криму пам’ятка археології та архітектури, а матеріалізоване свідчення складної європейської історії протистояння республік Генуї та Венеції, їхніх колоній та їхніх кримських союзників, як-от Феодоро.

Чоргунська вежа була прикордонним укріпленням князівства Феодоро, яку звели венеційські військові інженери. Це була відповідь на провал феодоритського антигенуезького повстання в Чембало в 1432 – 1433 рр. і втрату фортеці Каламіта з усіма її гаванями та портами.

Вежа.

побудована в стилі венеційської готики, та фортеця навколо неї були зведені між 1434 та 1441 pp. Як оборонна споруда, комплекс, вочевидь, проіснував до 1475 р., а після завоювання Криму турками-османами життя в укріпленні завершилося й перемістилося до с. Чоргунь, що розбудувалося навколо вежі.

До складу пам’ятки входить Чоргунська вежа та комплекс прилеглих археологічних залишків у вигляді оборонного муру та внутрішньої забудови.

Незважаючи на ступінь збереження пам’ятки та його очевидну цінність для історико-культурної спадщини Криму, Чоргунська вежа перебуває на периферії наукових інтересів російської археології. Єдине, що було проведено – незаконні шурфування пам’ятки у 2019 р. Проте вони не стали широкомасштабними роботами ані 2020 р., ані 2021 р. Безперечно, що вже накопичені наукові знання дають повне уявлення про хронологію об’єкта та наявність у районі вежі культурного шару. Тому такі незаконні археологічні шурфування несуть більше загрози пам’ятці, ніж наукової користі.