Багатоповерхова будівля на непарній стороні Миколаївської вулиці, одразу за Харлампієвською з’явилася в довоєнний період  та слугувала водолікарнею.
Лікар Курзон та його колеги лікували хворих водою, пропущеною крізь щебінь з доменних шлаків ,які возили з заводу “Азовсталь”, та цілющими грязями, які возили автомобілями морського узбережжя.
У 1943 році гітлерівці спалили водолікарню, довелося відновлювати її по частинах. Спочатку тут знайшло притулок Товариство художників, потім була лазня, а згодом і майстерня з виготовлення емалевих табличок для могильних пам’ятників і вуличних покажчиків. В кінці 90-х років тут же знаходилася Азовська універсальна товарна біржа.