Інформація про незаконні реставрації обʼєктів

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Археологічний комплекс «Неаполь Скіфський: городище і некрополі»

Археологічний комплекс «Неаполь Скіфський: городище і некрополі» – пам’ятка археології національного значення (охоронний № 010001-Н), що розташована у міській смузі Акмесджита (Сімферополя) і є чи не найбільшим комплексом пізньоскіфського часу. 
Появі міста передувало таврське селище, пізніше на його місці, в  середині ІІ ст. до н. е., виникла група укріплених садиб (т. зв. «мегаронне поселення»). Серцем цього комплексу був мегарон – видовжена будівля, традиції зведення якої тяжіють до крито-мікенської (егейської ) культури ІІІ-І тис. до н.е. 
Близько 135–130 рр. до н.е. поселення знищено пожежею, можливо під час бойових дій греків або сарматів. Проте невдовзі місто відбудували та оточили фортечним муром, надавши йому значення адміністративного центру пізньоскіфської держави.
Трохи пізніше біля Південних воріт був розбудований комплекс царського палацу, адміністративні, культові та громадські будівлі. У мавзолеях біля воріт було поховано царів Скілура та Аргота. З часом склад населення Неаполя Скіфського змінюється: тут проживають пізні скіфи, таври, сармати, греки, фракійці, меоти. А з ІІ століття складається новий етнос: скіфо-сармати. 
Місто припиняє своє існування після його знищення: або на початку ІІІ століття, або ж у 255–256 рр. 
На жаль, велику кількість об’єктів Неаполя Скіфського було втрачено на початку ХІХ століття: споруди розбиралися заради каменю для будівництва нових кварталів поблизу Акмесджита. Саме в купі каміння з городища,  в 1827 році, збирач старожитностей Султан-Крим-Гірей Ката Гірей (Олександр Іванович Султан-Крим-Гірей) і побачив вапнякову плиту із зображенням вершника, що поклало початок археологічному вивченню Неаполя Скіфського. Втім результати розкопок довгий час демонструвались виключно археологічними предметами, які було вилучено з Неаполя Скіфського і розпорошено по колекціях Одеського міського музею старожитностей (Одеський археологічний музей НАН України), Державного історичного музею (Москва), Державного музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна (Москва), Кримської філії Інституту археології НАН України та інших.
Що стосується консервування і музеєфікації нерухомих об’єктів, розкритих чисельними розкопками, то перші спроби проведення таких робіт були у 80-х рр. минулого століття. Тоді над залишками мавзолея царя Скілура було побудовано стилізовану кам’яну вежу, в якій планувалося розгорнути експозицію. Таке сумнівне рішення, певно, визначило подальший занепад залишків пізньоскіфської столиці, прирікаючи їх на долю  «мальовничих руїн».
Створення історико-археологічного заповідника «Неаполь Скіфський» у 2011 році дозволило відновити археологічні розкопки та розробити концепцію комплексної музеєфікації.  Але втілення цієї концепції мали більше зовнішній характер, а сам заповідник у 2011 – 2014 рр. перетворився на одну велику декорацію для щорічних військово-історичних та театральних фестивалів.
Проте, після окупації Криму в 2014 році, Неаполь Скіфський, як і більшість об’єктів, що не могли бути затиснутими у межі російського історичного міфу про Крим або бути використаними як «вітрини», опинився на периферії культурного життя. Це, на тлі занепаду фестивального руху, викликало повернення до життя ідеї про «мальовничі руїни» замість шляху відтворення за допомогою матеріальних залишків складної історії пізньоскіфської держави. Наче в поганих фільмах про варварів, на огорожі і в деяких локаціях  з’явилися бичачі черепи, хоча вони не зустрічаються у пізньоскіфських поховальних спорудах. Більше того, навіть у виробах у «звіриному стилі» відомі лише декілька сюжетів, присвячених бику, і всього чотири предмети з цими сюжетами. І всі ці пам’ятки датуються не пізніше, як V століттям до н.е., тобто за три століття до набуття Неаполем Скіфським статусу столиці 
Новий експозиційний простір, створений у 2018 році на другому поверсі вежі, хоча і є достатньо вдалим, але більше відображає історію вивчення Неаполя Скіфського, ніж його життя як центру держави пізніх скіфів.  
На нерухомих об’єктах, якими має в першу чергу опікуватись адміністрація, адекватних робіт з консервації або елементарного видалення руйнуючого рослинного шару задля збереження пам’яток не проводиться. Більше того, спроби укріплення мурів Південних воріт проводились без дотримання принципів наукової реставрації, що призвело до втрати експозиційного вигляду.
Поступова заміна історичної складової Неаполя Скіфського на «мальовничі руїни» призводить до формування у широкого загалу погляду на історію пізніх скіфів, як на чужу вигадку, залишаючи їй місце лише у наукових дослідженнях. 

Публікація підготовлена в партнерстві з громадською організацією “CrimeaSOS”

Галерея

Бичачі черепи на території Неаполя Скіфського Черепи на огорожі Експозиція на другому поверсі вежі (1) Експозиція на другому поверсі вежі (2) Стан мурів біля південних воріт (1) Стан мурів біля південних воріт (2) Експозиція на другому поверсі вежі (3)

Карта

Відповідальні за проведення робіт

  • Замовник - т. зв. « Історико-археологічний музей-заповідник «Неаполь Скіфський»
  • Проектувальник - невідомий
  • Підрядник - невідомий
  • Дозвільна документація: - т. зв. «Міністерство культури Республіки Крим», т. зв. «Державний комітет охорони культурної спадщини Республіки Крим».

Додаткові файли

Інформація відсутня