Датується кінцем VI ст. до н.е. – ІV ст. н.е.
До складу пам’ятки входять оборонні споруди, міська забудова, храми та господарські комплекси стародавнього міста. Частково культурні горизонти Акри розташовуються на березі моря та на піщаному пересипу озера Яниш.
У руйнуванні Акри відмічаємо активну участь двох чинників: природнього та антропогенного. Природний чинник активно впливає на знищення забудови стародавнього порту в прибійній зоні підніжжя м. Такіль і території піщаного пересипу озера Яниш. Підводна частина Акри активно руйнується незаконними археологічними підводними розкопками . Вони щорічно проводилися у 2014 – 2019 рр. Підводними роботами у 2015, 2017–2019 рр. досліджувалася міська забудова (не менше 4 «садиб») усередині периметру, обмеженого оборонними мурами. У 2018 р. незаконним археологічним розкопкам було піддано оборонні споруди: вежа першої південно-західної оборонної стіни міста та північний оборонний мур. Наземні незаконні розкопки було здійснено у 2016–2017 рр. на території пересипу озера Яниш (міська забудова, південно-західний оборонний мур і його еспланада) та у 2018 р. (повторно розкрито раніше досліджені споруди в зоні пляжу).
Найбільш значущою знахідкою була золота сережка з голівкою лева IV ст. до н.е., зроблена під час розкопок 2015 р. на території внутрішньоміської забудови Акри.
Античне городище Акра є яскравою пам’яткою на межі історії людства та геології регіону. Акра була невеликим портовим містом Боспорського царства, яке було частково затопленим на глибину до 4 м унаслідок невстановлених явищ геологічної та гідрологічної історії Керченського півострова.