Інформація про незаконні археологічні розкопки

перелік обʼєктів руйнації памʼяток Криму

Акмонайський рів і вал

Акмонайський рів і вал

Східний Крим є регіоном з визначальною складовою неповторних ландшафтних пам’яток археології. Насамперед, їх представлено ровами та валами Боспорського царства: Тирітакським, Чокракським та Узунларським. Водночас тут є ще один, четвертий рів, історичну загадку якого не вирішено й досі – це Акмонайський рів та вал. Ця давня оборонна споруда відсікає та обороняє Керченський півострів на Акмонайському перешийку від решти Криму.

Час будівництва Акмонайського рову й дотепер достеменно невідомий. У науковій літературі є думка, що ця подія датується початком VI ст. до н.е. Інакше кажучи, Акмонайський рів дотичний до «рову сліпих рабів скіфів», про яких писав Геродот. Хоча слід зауважити, що це не є стовідсотково підтвердженим науковим фактом.

До складу пам’ятки входять рів, вал, не менше трьох курганоподібних насипів і, ймовірно, одна боспорська фортеця ІІ – ІІІ ст.

Інфраструктурне будівництво, що розгорнулося в Криму після окупації, завдало чималих пошкоджень пам’ятці . Незаконні археологічні роботи були проведені у 2014 р. (ЛЕП Краснодарський край – Крим, один розріз), 2016 р. (магістральний газопровід Краснодарський край – Крим, 2 розрізи), 2017 рр. (автомобільна дорога Керч-Севастополь, один розріз) та ще один невідомий проєкт з одним розрізом. Досить великими незаконними розкопками були роботи 2016–2017 рр., що знищили 1400 кв.м пам’ятки . Інші роботи, хоч і були локальними, але не менш руйнівними. Наприклад, у 2014 р. через рів було незаконно прокладено археологічну траншею завширшки 3 м та завдовжки 20 м. Дослідження пам’яток типу Акмонайського рову такими «локальними» роботами несуть чималу загрозу. Обмеженість ширини фронту робіт створює загрози перед археологами, коли вони можуть «пропустити» датуючі знахідки чи найважливіші елементи оборонних конструкцій.

Карта

Відповідальні особи

  • Гаврилов Олександр Вікторович - т.зв. «Інститут археології Криму Російської академії наук»

Джерела

  1. Гаврилов А.В. Обследование археологических памятников Юго-Восточном Крыму // Археологические открытия 2014 года. М.: Институт археологии РАН, 2016. С. 246-247;
  2. Супренков А.А. Валы Восточного Крыма как показатель этапов развития Боспорского государства (по результатам раскопок 2016 – 2017 гг.) Боспорский феномен. Общее и особенное в историко-культурном пространстве античного мира. Материалы международной научной конференции. Часть 1. Санкт Петербург: ИПЦ СПбГУПТД, 2018. С. 75-81;
  3. Гаврилов А.В. АКМОНАЙСКИЙ РОВ И ВАЛ НА КАРТАХ // История и археология Крыма. Вып. III. Симферополь: Наследие тысячелетий, 2016. С. 102-113; Гаврилов А.В. Акмонайский ров // Древности Боспора. Т.20. Москва: Институт Археологии РАН, 2016. С. 122-142;
  4. СЕЙДАЛИЕВ Э.И., СЕЙДАЛИЕВА Д.Э. КЕРАМИКА КАК ИНДИКАТОР ИННОВАЦИЙ В ТРАДИЦИОННОЙ КОЧЕВНИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЕ ЗОЛОТОЙ ОРДЫ (на примере находок с поселения «Старый Фонтан») // МАИЭТ. Выпуск XXIII. Симферополь: Соло-Рич, 2018. C.499-509;
  5. Сейдалиев Э.И. Новое поселение золотоордынского времени в Белогорском районе Республики Крым // Проблемы истории и археологии средневекового Крыма: материалы международной научной конференции, посвященной 70-летию А. И. Айбабина. Симферополь: ООО «Антиква», 2019. С. 103-104.

Додаткові файли

Інформація відсутня